Порошенко про РФ: У них цю війну виграв Сталін, у нас – народ

Президент Петро Порошенко впевнений у звільненні окупованих територій та перемозі над країною-агресором.

Про це він сказав, виступаючи з промовою в рамках акції "Перша хвилина миру" 8 травня в Києві – передає "Українська правда".

 Фото: Офіційне інтернет-представництво Президента України

"Жодна війна, на жаль, не може обходитися без жертв і падіння рівня життя. Але для нас рівною мірою є неприйнятними, як капітуляція, так і перемога ціною колосальних і неприпустимих жертв.

Напевно, розсудливий, не авантюрний і відповідальний підхід до звільнення окупованих територій потребуватиме більше часу, але перемога точно неминуча", – заявив Порошенко.

"Ми обов'язково переможемо. І цього разу. Іншою ціною, іншим способом, іншими засобами. Не лише військовими, не лише оборонними, але й політико-дипломатичними", – висловив упевненість він.

Порошенко побажав українцям миру та привітав із Днем пам’яті та примирення.

"Сьогодні ми з гордістю вшановуємо наших найповажніших громадян. Солдатів усіх армій, що перемогли нацистів, учасників українського визвольного руху, трудівників тилу, дітей війни, мучеників нацистських таборів. Усіх, хто витримав нелюдську ношу війни.

Вітаю вас із Днем пам’яті та примирення! Вітаю вас із Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні!", – сказав президент.

Президент підкреслив різницю у відзначенні перемоги над нацизмом між Україною та РФ.

"Лише вдумаймось, наскільки ж по-різному ми бачимо і відзначаємо одну й ту ж дату. У них цю війну виграв Сталін, у нас – народ… Вони святкують у мілітарному угарі, а ми відзначаємо ці дні разом з усією Європою. Ми кажемо: "Ніколи знову". А вони: "Можем повторить".

"Кілька поколінь українців виросли на ретельно відретушованій версії "Вєлікай Атєчєствєннай вайни". За 27 років незалежного буття ми нікого не забули і нічого не зреклися з того, що було правдою.

Але натомість відкрили багато нових сторінок цієї трагічної історії, які раніше від нас старанно приховувались", – зазначив Порошенко.

Порошенко зазначив, що "добре розуміє тих, хто хоче вшанувати пам'ять дідів", але закликав не піддаватися російській пропаганді.

Нагадуємо, що 8 травня у Києві відкрили виставку про українців у таборах Третього Райху.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.