Під церковною банею на Тернопільщині знайшли світлини і звернення з 1937 року. ФОТО

У селі Олесине Козівського району на Тернопільщині під куполом храму знайшли послання з 1937 року.

Усе почалося з того, що початку травня олесинські віряни із своїм парохом о. Олегом Марущаком вирішили перекрити сільську церкву Зіслання Святого Духа, освячену 1938 року, пише видання Ukrainian People.

При розбиранні покрівлі під куполом храму у сховку майстри виявили скляну посудину з пожовклими аркушами паперу. З посудини вийняли добре збережені три аркуші паперу і дві фотографії. Усе було загорнуте в пожовклу українську газету видання тих років.

На одному аркуші член тодішнього церковного комітету Василь Горохівський коротко описав історію Олесина різних періодів та будівництво церкви, яку звели у 1937 році на кошти сільської громади під керівництвом голови церковного комітету Івана Кусеня і членів комітету Івана Матвійовича Смачили, Івана Григоровича Смачили, Василя Дякова, Василя Горохівського, Григорія Куропатницького, Івана Горохівського, Томи Кужди, Томи Смачили.

На двох інших аркушах член місцевої ОУН Григорій Томович Смачило, 1919 р. н., написав патріотичне звернення до майбутнього покоління олесинців. У ньому розповідається про політично-економічне становище на західноукраїнських землях 30-их років та боротьбу українців проти польських поневолювачів.

У зверненні звучить заклик боротися за незалежність Вітчизни та заповідь наступним поколінням завжди зберігати пам’ять про полеглих борців у національно-визвольній боротьбі за волю України:

"Помстіться, наші наслідники, за кривди і знущання над нашим народом. Не дайте ніколи ворогам глумитися на нашій землі і на могилах наших героїв. Слава українській нації і героям!".

Текст датований 17 вереснем 1937 року.

На одній із світлин зображена молодь Олесина 1930-их років, серед яких і п’ять членів ОУН. На другій фотографії — сільська футбольна команда, яка в ті часи приносила спортивну славу Олесину.

Заснована вона сільчанином Осипом Дяковим (Горновим), тодішнім студентом Бережанської гімназії, в майбутньому провідником Львівського краю і теоретиком та організатором боротьби УПА.

Церковна знахідка тепер знаходиться на видному місці у храмі, де кожний із мирян може її оглянути та прочитати написане. 

Як повідомлялося, в усипальниці Тутанхамона так і не знайшли гробницю Нефертіті.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.