На Прикарпатті відновили автентичну криївку підпілля ОУН. ФОТО

Майже 80 років вона була схована під землею, і лише тепер музейники практично повністю її відбудували. Інтер'єр криївки майже на 100 % відтворює тогочасний побут повстанців.

Цю криївку віднайшли ще в минулому році, повідомляє 24 канал.

Усе завдяки спогадам місцевих мешканців та архівним даним. Лісничий Роман Макар розповідає, що саме в цій криївці, під час облави енкаведистів у 1947 році, загинули його родичі – Василь Юрів разом з сестрою Параскою.

"У підпіллі він був, а сестра приносила їсти. І так сталося, що саме в той момент, в той день, вона вже не повернулась додому",
– розповів лісничий.

 Інтер'єр відновленої криївки на Прикарпатті. Фото: 24tv.ua

Усього під час нападу енкаведистів у криївці перебували десятеро підпільників, із них вижив тільки один. За словами істориків, сховок повстанців виказав зрадник – станичний ОУН, який співпрацював із радянськими органами влади.

"Їх оточили з кожного боку, щоб вони не мали куди втікати. Тут загинули три чи чотири повстанці. Вони розбігалися в різні сторони і так їх вже там вбивали, просто на дорозі", – сказала працівниця музею Перегінська (Рожнятівського району Івано-Франківської області) Оксана Витвицька.

За 7 десятиліть повстанський сховок практично зруйнувався. Відновлювали його з допомогою екскаватора. А от повстанці свого часу копали схованку вручну, прикидаючись лісорубами. Як тільки у село заходили енкаведисти, місцеві мешканці одразу подавали хлопцям сигнал тривоги.

В інтер'єрі бункера – муляжі зброї та артефакти з приватних колекцій. Адже автентичних речей на місці старої криївки майже не залишилося. Відновили криївку виключно силами ентузіастів. Для широкого загалу її урочисто відкриють 20 травня.

Нагадаємо, в селі Олесине Козівського району на Тернопільщині під куполом храму знайшли послання з 1937 року.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.