День пам'яті жертв політичних репресій. ПЛАН ЗАХОДІВ

20 травня 2018 року на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" вшанують пам’ять жертв політичних репресій.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Биківнянське поховання жертв сталінських репресій належить до найбільших на території України. Таємна спецділянка НКВД УРСР у Биківні (нині Броварський проспект у Дніпровському районі м. Києва) почала офіційний відлік своєї діяльності навесні 1937 року. 20 березня цього року Президія Київської міської ради ухвалила рішення про відмежування земельної ділянки "для спецпотреб" у 19 та 20 кварталах Биківнянського лісу.

 

Упродовж 1937-1941 років вантажівки майже щоночі привозили тіла розстріляних НКВД у київських в’язницях  для таємного поховання у Биківнянському лісі. Експерти, які досліджували останки жертв Великого терору, свідчать про те, що більшість із них загинули від пострілу в потилицю або основу черепа. Тіла людей закопували разом із речами, документами, дрібними грошима, які були при них. Завжди в одязі і неодмінно засипались вапном.

Кількість похованих в Биківнянському лісі остаточно не встановлена, на думку істориків, вона може становити від 20 до 100 тисяч осіб. За даними, опрацьованими співробітниками Галузевого державного архіву СБУ та Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили", встановлені прізвища понад 18,5 тисяч осіб, яким були винесені вироки в Києві і які поховані в Биківні.

Лише на підставі документів трійки НКВД у 1937-1938 роках у Києві було розстріляно 15 тисяч осіб. Найбільше число розстрілів припадає на 19 травня 1938 року – лише на підставі рішень трійки НКВД за ніч у київських в’язницях розстріляли 563 особи.

Указом Президента України № 431/2007 від 21 травня 2007 року "Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років" в Україні встановлено День пам'яті жертв політичних репресій, який відзначається щороку у третю неділю травня.

Орієнтовний план заходів:

11:00 – 12:00: Офіційна церемонія вшанування жертв політичних репресій за участі Президента України Петра Порошенка та інших високопосадовців.

12:10 – 14:00: Громадське вшанування: міжконфесійний молебень за жертвами політичних репресій, мітинг-реквієм і виступ Національного хору імені  Г. Г. Верьовки.

Також усі охочі зможуть ознайомитись із фотодокументальною виставкою "Розстріляна еліта: Биківнянський вимір" при вході у Заповідник. Екскурсійний супровід забезпечується співробітниками Заповідника.

Безкоштовні автобуси курсуватимуть з 9:00 до 15:00:

- від станції метро Лісова до Заповідника (вихід з метро від голови поїзда на зупинку маршрутних таксі в напрямку м. Бровари);

- від зупинки громадського транспорту навпроти приміщення "Бліц-Інформу" (вул. Кіото, 25).

При вході до Заповідника будуть встановлені рамки-металошукачі. Через це прохання приїжджати заздалегідь – до 10:00.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.