На Чернігівщині відкрили меморіальну дошку воякам Армії УНР

18 травня зусиллями ГО "Українська Ініціатива" в селі Бережівка (Ічнянський район, Чернігівська область) було відкрито меморіальну дошку на честь борців за незалежність України підполковника армії УНР Семена Скрипки та хорунжого армії УНР Івана Скрипки, які були рідними братами.

Про це повідомляє ГО "Українська Ініціатива".

Фото: ГО "Українська Ініціатива"

Голова правління організації Юрій Косенко розповів присутнім про життєвий шлях Семена Скрипки та про його творчий спадок – статті, присвячені проблемам національно-визвольної боротьби.

Заступник голови правління ГО "Українська Ініціатива" Ольга Тимчишин розповіла про життя й діяльність Івана Скрипки та ще одного вояка армії УНР – О. Корбелецького.

У заході взяли участь керівники відділів освіти та культури Ічнянської РДА С.М. Нагорна та А.М. Волошко відповідно, голова Бережівської сільської ради Олександр Кравець, голова Ічнянської районної ради, член ГО "Українська Ініціатива" Григорій Герасименко, керівник Ічнянського районного осередку організації Віктор Власко, місцеві школярі та громадськість.

Правління організації висловлює подяку органам місцевого самоврядування за сприяння у проведенні зазначеного заходу.

Фото: ГО "Українська Ініціатива"

Семен Скрипка, в одній зі своїх статей, писав: "Ворог наш – лютий, спритний і лукавий, свою розкладову працю проводить обережно, так що не кожен і зрозуміє, чия то праця.

Треба бути і нам обережним і не давати жодної віри яким би то не було чинам чи провокаціям, що прямують до нашого роз'єднання чи мають на меті обезчестити наш рух і змагання перед світом.

Пам'ятаймо, що ми українці, й що Україна кличе нас до єдності, до праці... Свою ту акцію ворог переводить за награбовані гроші. Ми грошей не маємо, зброя наша – свята ідея, глибока віра та витривала праця...

Мусимо всі як один стати до бою, щоб доказати всьому світові, що ми – нація, що всі заходи ворожі є даремні, доказати, що ми прагнемо до здійснення нашого найвищого ідеалу, а не зайняті лише справою власного шлунка...

Ворог-москаль за всяку ціну буде прагнути до поневолення нашого краю. Для нього це – питання життя і смерті".

Нагадуємо, що у Вінниці відкрили виставку "Українська революція 1917-1921 рр. на теренах Поділля".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.