В Ізяславі на межі знищення палац Сангушків. ФОТО

Пам’ятка архітектури та містобудування національного значення під загрозою знищення.

Про це повідомляє "Є.ua".

 

 Стіна палацу от-от обвалиться повністю. Фото: з Фейсбук

Колись величний палац-резиденція і урядовий центр волинських володінь князів Санґушків, от-от може бути зруйнований повністю. В останні роки він в особливо катастрофічному стані, а віднедавна – взагалі під загрозою повного знищення. Щоб врятувати пам’ятку архітектури останніми десятиліттями не зроблено фактично нічого.

На сполох забили представники місцевої громадської організації "Товариство культурної спадщини "Заслав’є", створеної торік. Саме вона згуртувала небайдужих містян, які фактично самотужки нині опікуються долею пам’ятки.

"Хоч палацовий комплекс в Ізяславі – унікальна споруда, яка перебуває під охороною держави, жодних реальних кроків щодо реставрації чи хоча б належних протиаварійних робіт не зроблено, - каже голова організації Володимир Федотов.

– Унікальний палац, який займає не одну сотню квадратів, поріс чагарниками. Знаю лише, що у 2006 році були виділені бюджетні кошти на протиаварійні роботи та розчищення завалів. На практиці тоді на першому поверсі лише забрали будівельні завали та висипали їх на купу перед головним фасадом.

Жодних протиаварійних робіт так і не провели. А пам’ятка руйнується. Абсолютно нічого для реального порятунку палацу ані з боку міської влади, чи управління культури області, чи інших державних пам’яткоохоронців не зроблено".

 

 Другий рік поспіль на прибирання палацу виходять небайдужі містяни. Фото facebook.com/Zaslavia

Другий рік поспіль громадські активісти оголошують в місті акцію "До Сангушків на толоку". А тому лише руками місцевих жителів палацовий комплекс, зарослий чагарниками та деревами, набуває певних обрисів.

"От-от повністю обвалиться одна зі стін палацу. Ще позаминулоріч обвалився південно-східний кут будівлі, - каже Володимир Федотов. - Але ця подія, на жаль, не викликала суспільного резонансу, також не стала предметом турботи відповідальних осіб органів державної влади та місцевого самоврядування.

На сьогодні, коли ми вирізали чагарники, якими заріс східний фасад північного палацу, бачимо, що стіна по всій довжині другого поверху нахилилася під кутом. Сумніваюся, що вона вистоїть хоча б до кінця року. Якщо вона завалиться – вважайте пів палацу нема…"

 

 Толока в Сангушків проводиться вдруге. Фото facebook.com/Zaslavia

Цікаво, що саме у цій унікальній в плані архітектури частині комплексу, частина якої уже обвалилася, мешкав колись архітектор Паоло Фонтана, який і збудував головний корпус палацу та є автором унікальної композиції двору заславського замку – патіо – який вирізняється високою мистецькою вартістю і є "єдиним подібним рішенням не лише на Волині, але й в архітектурі цілої Речі Посполитої". Він також автор костелу, розташованого неподалік резиденції.

"Ще цей корпус пов’язаний з польським королем Августом ІІІ, який відвідував Заслав у 1746 році та відновив для міста Магдебурзьке право, втрачене внаслідок військових конфліктів, - розповідає пан Федотов.

- Він пов’язаний з ім’ям Павла Карла Сангушка, який першим з родини став власником Заслава на початку ХVІІІ століття. Саме він розпочав відбудову нашого міста, яке тоді занепадало.

З ім’ям Крістофа Шафрата – відомого композитора доби пізнього бароко, який був вчителем у дітей Сангушків. Власне, свого часу, до побудови нового палацу, усе зосереджувалося життя тодішнього маєтку зосереджувалося саме тут".

 

 Унікальний комплекс може зникнути. Фото: m-a-d-m-a-x.livejournal.com 

Нині активісти закликають усіх небайдужих, особливо тих, хто має вплив, можливості та обов’язки допомогти зберегти унікальну пам’ятку національного значення в Ізяславі від подальшої руйнації.

"З таким підходом до збереження культурної та архітектурної спадщини, який нині бачимо, втратимо палац Сангушків назавжди. Не залишиться не те що натяку на колишню велич, а й навіть його обрисів", - каже пан Володимир Федотов.

Нагадуємо, що у квітні на Харківщині згоріла садиба Шидловських XVIII ст.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.