Наші предки були комахоїдами?

Фахівці з Каліфорнійського університету в Берклі (США) провели аналіз геномів 107 різних видів ссавців і прийшли до висновку, що далекі предки людини були переважно комахоїдними.

Про це повідомляє IA ZIK з посиланням на Сегодня.

Фото ілюстративне

 

У багатьох сучасних ссавців вчені виявили фрагменти генів, що відповідають за засвоєння хітину. Генетики припускають, що це нагадування про далекі часи, коли предки багатьох сучасних ссавців, в тому числі і людини, харчувалися комахами. Лише після загибелі динозаврів, які знаходилися на вершині харчового ланцюжка, багато ссавців змінили свій звичний раціон.

Відзначимо, що більш ранні дослідження показали, що у сучасних людей збереглися гени, що дозволяють перетравлювати жуків. Ці ж фрагменти генів є спільними як для людей, так і для інших ссавців, що дозволяє стверджувати: цю характеристику всі ми успадкували від спільних предків – перших плацентарних ссавців.

Відповідно до наукової теорії, в доісторичні часи всі плацентарні ссавці мали набір з п’яти генів, що відповідають за засвоєння хітину. На сьогоднішній день п’ять функціональних генів, що дозволяють перетравлювати хітин і виробляти необхідні для цього шлункові ферменти, збереглися тільки у деяких тварин, наприклад, у броненосців і трубкозубів.

У сучасних бізонів, гібонів і верблюдів зберігся лише один такий робочий ген, а тигри, носороги і білі ведмеді і зовсім обходяться без нього.

Нагадуємо, що в усипальниці Тутанхамона так і не знайшли гробницю Нефертіті.

«Вироки виконувати негайно!...»

22 травня минула 73 річниця оголошення Військовим судом оперативної групи (ВСОГ) «Вісла» перших смертних вироків

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

«Люди бігли і голосили: «Навічно!» - спогади спецпоселенки з Полтавщини

Уже 45 років Ольга Янкевич, уродженка Луцька, мешкає на Семенівщині. Проте назавжди запам’ятала січень 1950-го, коли їй із родиною довелося надовго залишити Україну. Її, тоді 9-річну дівчинку, разом із старшою сестрою, мамою і бабусею, комуністична влада зарахувала до «ворогів народу» і виселила на спецпоселення до Сибіру.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.