В археологічному заповіднику Пліснеськ зловили «чорного археолога»

20 травня трапився неприємний інцидент на території Історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ». Співробітники виявили та зафіксували факт незаконних пошукових робіт на території пам’ятки археології національного значення “Городище літописного міста Пліснеськ” поблизу дитинця літописного городища та на курганному могильнику.

Про це повідомляє агенція інформації та аналітики "Гал-Інфо".

 

Під час подальшого обстеження території Володимир Шелеп, директор заповідника, натрапив на невідомого чоловіка, який копав яму та використовував металодетектор.

Під час розмови з ним виявилося, що він приїхав на автомобілі, однак на вимогу зачекати прибуття поліції та встановлення всіх обставин події він зник в невідомому напрямку.

Ідентифікувавши автомобіль і дочекавшись цього чоловіка, була здійснена спроба перешкодити руху авто, однак воно продовжило рух і зникло у невідомому напрямку.

Про факт незаконних дій було повідомлено Бродівське відділення поліції Золочівського відділу поліції ГУНП у Львівській області. Поліція за викликом прибула оперативно, однак під час розшукових заходів їм не вдалося виявити зловмисників.

Наразі тривають оперативно-розшукові роботи. Усі матеріали справи передані в поліцію, також повідомлено Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, який виконує функції органу охорони культурної спадщини.

Нагадуємо, що у квітні на Київщині "чорні археологи" розкопали давнє городище.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".