В археологічному заповіднику Пліснеськ зловили «чорного археолога»

20 травня трапився неприємний інцидент на території Історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ». Співробітники виявили та зафіксували факт незаконних пошукових робіт на території пам’ятки археології національного значення “Городище літописного міста Пліснеськ” поблизу дитинця літописного городища та на курганному могильнику.

Про це повідомляє агенція інформації та аналітики "Гал-Інфо".

 

Під час подальшого обстеження території Володимир Шелеп, директор заповідника, натрапив на невідомого чоловіка, який копав яму та використовував металодетектор.

Під час розмови з ним виявилося, що він приїхав на автомобілі, однак на вимогу зачекати прибуття поліції та встановлення всіх обставин події він зник в невідомому напрямку.

Ідентифікувавши автомобіль і дочекавшись цього чоловіка, була здійснена спроба перешкодити руху авто, однак воно продовжило рух і зникло у невідомому напрямку.

Про факт незаконних дій було повідомлено Бродівське відділення поліції Золочівського відділу поліції ГУНП у Львівській області. Поліція за викликом прибула оперативно, однак під час розшукових заходів їм не вдалося виявити зловмисників.

Наразі тривають оперативно-розшукові роботи. Усі матеріали справи передані в поліцію, також повідомлено Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, який виконує функції органу охорони культурної спадщини.

Нагадуємо, що у квітні на Київщині "чорні археологи" розкопали давнє городище.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".