Відзначення 250-річчя Коліївщини – заява Ваад України

Ваад України висловив стурбованість рішенням Київради провести у столиці урочисті заходи в ознаменування 250-річчя Коліївщини.

Про це йдеться на сайті Асоціації. "Історична правда" публікує цю заяву у повному обсязі.

Заява президії Асоціації єврейських організацій і общин (Вааду) України

Асоціація єврейських організацій і громад (Ваад) України висловлює серйозну стурбованість рішенням Київської міської ради провести у Києві урочисті заходи в ознаменування 250-річчя Коліївщини.

Пояснювальна записка до проекту рішення, прийнятого 17.05.2018. підписана депутатом Київської міської ради, членом депутатської фракції Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Юрієм Сиротюком, свідчить про те, що міськрада планує заходи, витримані в дусі прямолінійної героїзації учасників "повстання українців проти свавілля польських окупантів", для "вшанування "національних героїв – гайдамаків".

В обґрунтуванні необхідності проведення урочистостей стверджується, що "національна свідомість, яка ґрунтується на своїй, відмінній від сусідніх, історичній долі – обов'язкова умова етнічного єдності".

На жаль, підхід, запропонований Київській міській раді, важко назвати збалансованим і витриманим у дусі прагнення до історичної об'єктивності.

Характерно, що навіть Тарас Шевченко, якого автор Пояснювальної записки цитує нібито на підтвердження такого підходу, назвав Коліївщину "кривавою трагедією".

Повстання супроводжувалося жорстоким насильством по обидва боки і масовими вбивствами як мирного неправославного населення (католиків, греко-католиків, євреїв), так православних і старообрядців.

Згадане в Пояснювальній записці "звільнення Умані" супроводжувалося бійнею, в якій було вбито понад десять тисяч поляків, уніатів, євреїв, а також православних, запідозрених гайдамаками, що захопили місто, в симпатіях або переховуванні "іновірців".

Уманська різанина, яка була лише одним з епізодів Коліївщини, збереглася в єврейській національній пам’яті як одна з найжахливіших подій в історії громади регіону. Придушення повстання також супроводжувалося жорстокими репресіями з боку Польщі та Росії.

Трактування складних і кривавих історичних подій, викладене в Пояснювальній записці, представляється застарілим, витриманим у дусі радянської традиції і деструктивним в контексті сучасних процесів формування в Україні цивілізованої громадянської української нації. Традиція героїзації Коліївщини корениться в радянській ідеології.

Пропонований Юрієм Сиротюком підхід, що артикулює пріоритет "етнічної єдності", потенційно вкрай небезпечний, в тому числі, через складний історичний період відбиття іноземної збройної агресії, що його нині переживає Україна. Він підриває громадянську єдність української нації і міжетнічну гармонію, негативно впливає на зовнішньополітичний імідж країни і грає на руку тільки агресору.

Із точки зору прийнятих в Європі коммемораціонних практик, гідне увічнення подібних трагічних історичних подій полягає не в глорифікації, а в меморіальних заходах, покликаних вшанувати пам’ять загиблих.

Офіційна політика пам'яті в Україні розвивається в цьому напрямі, відмовляючись від радянських практик, повернення до яких було запропоновано Київміськраді Юрієм Сиротюком.

Так, відповідно до сучасних тенденцій, в тому числі таких, що відповідають вимогам декомунізації, витримане в радянському дусі святкування "Дня перемоги" 9 травня поступово змінюється на концепт Дня пам'яті і примирення 8 травня.

Безумовно, в цьому ж дусі необхідно відмовитися від урочистостей і святкувань, і замість того підготувати і провести заходи, покликані увічнити пам’ять про жертви Коліївщини різного етнічного походження і різної конфесійної приналежності.

Слід провести об’єктивні, не обмежені ідеологічними рамками неорадянського підходу наукові дослідження і конференції, меморіальні заходи, наприклад, міжконфесійні молебні в пам’ять жертв трагічних подій XVIII ст. тощо.

Президія Асоціації єврейських організацій і общин (Вааду) України

23.05.2018                  

Читайте також:

Про який "антисемітизм" пишуть конгресмени США? Заява Ваад України

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського