Відзначення 250-річчя Коліївщини – заява Ваад України

Ваад України висловив стурбованість рішенням Київради провести у столиці урочисті заходи в ознаменування 250-річчя Коліївщини.

Про це йдеться на сайті Асоціації. "Історична правда" публікує цю заяву у повному обсязі.

Заява президії Асоціації єврейських організацій і общин (Вааду) України

Асоціація єврейських організацій і громад (Ваад) України висловлює серйозну стурбованість рішенням Київської міської ради провести у Києві урочисті заходи в ознаменування 250-річчя Коліївщини.

Пояснювальна записка до проекту рішення, прийнятого 17.05.2018. підписана депутатом Київської міської ради, членом депутатської фракції Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Юрієм Сиротюком, свідчить про те, що міськрада планує заходи, витримані в дусі прямолінійної героїзації учасників "повстання українців проти свавілля польських окупантів", для "вшанування "національних героїв – гайдамаків".

В обґрунтуванні необхідності проведення урочистостей стверджується, що "національна свідомість, яка ґрунтується на своїй, відмінній від сусідніх, історичній долі – обов'язкова умова етнічного єдності".

На жаль, підхід, запропонований Київській міській раді, важко назвати збалансованим і витриманим у дусі прагнення до історичної об'єктивності.

Характерно, що навіть Тарас Шевченко, якого автор Пояснювальної записки цитує нібито на підтвердження такого підходу, назвав Коліївщину "кривавою трагедією".

Повстання супроводжувалося жорстоким насильством по обидва боки і масовими вбивствами як мирного неправославного населення (католиків, греко-католиків, євреїв), так православних і старообрядців.

Згадане в Пояснювальній записці "звільнення Умані" супроводжувалося бійнею, в якій було вбито понад десять тисяч поляків, уніатів, євреїв, а також православних, запідозрених гайдамаками, що захопили місто, в симпатіях або переховуванні "іновірців".

Уманська різанина, яка була лише одним з епізодів Коліївщини, збереглася в єврейській національній пам’яті як одна з найжахливіших подій в історії громади регіону. Придушення повстання також супроводжувалося жорстокими репресіями з боку Польщі та Росії.

Трактування складних і кривавих історичних подій, викладене в Пояснювальній записці, представляється застарілим, витриманим у дусі радянської традиції і деструктивним в контексті сучасних процесів формування в Україні цивілізованої громадянської української нації. Традиція героїзації Коліївщини корениться в радянській ідеології.

Пропонований Юрієм Сиротюком підхід, що артикулює пріоритет "етнічної єдності", потенційно вкрай небезпечний, в тому числі, через складний історичний період відбиття іноземної збройної агресії, що його нині переживає Україна. Він підриває громадянську єдність української нації і міжетнічну гармонію, негативно впливає на зовнішньополітичний імідж країни і грає на руку тільки агресору.

Із точки зору прийнятих в Європі коммемораціонних практик, гідне увічнення подібних трагічних історичних подій полягає не в глорифікації, а в меморіальних заходах, покликаних вшанувати пам’ять загиблих.

Офіційна політика пам'яті в Україні розвивається в цьому напрямі, відмовляючись від радянських практик, повернення до яких було запропоновано Київміськраді Юрієм Сиротюком.

Так, відповідно до сучасних тенденцій, в тому числі таких, що відповідають вимогам декомунізації, витримане в радянському дусі святкування "Дня перемоги" 9 травня поступово змінюється на концепт Дня пам'яті і примирення 8 травня.

Безумовно, в цьому ж дусі необхідно відмовитися від урочистостей і святкувань, і замість того підготувати і провести заходи, покликані увічнити пам’ять про жертви Коліївщини різного етнічного походження і різної конфесійної приналежності.

Слід провести об’єктивні, не обмежені ідеологічними рамками неорадянського підходу наукові дослідження і конференції, меморіальні заходи, наприклад, міжконфесійні молебні в пам’ять жертв трагічних подій XVIII ст. тощо.

Президія Асоціації єврейських організацій і общин (Вааду) України

23.05.2018                  

Читайте також:

Про який "антисемітизм" пишуть конгресмени США? Заява Ваад України

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.