АНОНС: Пам’яті Любомира Гузара. Перший публічний захід вшанування

У Києві відбудеться перший публічний музейний захід вшанування пам’яті Блаженнішого Любомира Гузара в перші роковини відходу до Вічності.

Про це повідомляє Національний музей історії України у Другій світовій війні.

 

Для цілого покоління українців Блаженніший Любомир Гузар став моральним авторитетом Нації.

"Україна не поділяється на захід або схід. Вона поділяється на тих, хто любить Україну і не любить", – один із його актуальних афоризмів.

Хоч більшість свого життя він провів за кордоном, але його любов до Батьківщини і рідного народу не згасла. Це була людина миру, від якої струміла любов до всіх, людина, яка зводила мости між часом і Вічністю, між Богом та людьми. Легко, але завжди мудро він вирішував складні питання, які відчиняли двері для великих справ.

Учасники заходу згадають важливі події на тернистому шляху життя та Божого служіння Блаженнішого, поділяться спогадами, послухають його голос.

Уперше широкому загалу будуть представлені особисті матеріали Любомира Гузара, передані Отцем і Главою УГКЦ Блаженнішим Святославом Шевчуком, який візьме участь у заході-посвяті.

25 травня, п’ятниця, 16.00

Місце: Національний музей історії України у Другій світовій війні (головна експозиція), вул. Лаврська, 27.

Вхід вільний

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.