250-річні графіті: що малювали французькі військовополонені у тюрмі Великої Британії

Графіті французьких військовополоненених знайшли на стінах англійської садиби – у замку Сісінгхерст, розташованому у графстві Кент.

Цим гравюрам більше 250 років, пише "Українська правда. Життя" з посиланням Daily Mail.

 

На них зображені судна французьких моряків, якими на той час керував король Людовік XV.

Очевидно, що графіті намалювали полонені французькі моряки, яких під час Семирічної війни в період між 1756 і 1763 роками тримали в жорстоких умовах.

 

Це був один з перших глобальних конфліктів, у якому Англія та Франція боролися за колоніальні володіння.

Замок Сісінгхерст закрив свої двері від відвідувачів на більш ніж півроку минулої зими для реконструкції.

 

Під час неї і виявили 18 графіті, висічених на раніше захованих стінах.

 

Коли проводили реконструкцію Єлизаветинської вежі, знайшли ще 16 зразків мистецтва військовополонених.

Усі 34 графіті зараз детально досліджують.

 

Вважають, що гравюр було набагато більше. Але вони втрачені через те, що стіни, на яких вони були висічені, зруйновані.

 

"Ці відкриття підтверджують, що у 1760-х роках у замку Сісінгхерст утримувалося багато чоловіків. Намальовані на стінах кораблі, можливо, були роботою в'язнів, які мріяли про відкрите море та подорож додому. Перебування у цьому замку було не для слабкосердечних", – переконує археолог Національного фонду Великої Британії Наталі Кохен.

Історики стверджують, що тюрма у замку Сісінхерст у роки війни вважалася однією з найгірших у Великій Британії.

Нагадаємо, у смітті в центрі Лондона був знайдений невеликий шкіряний футляр, що містить фрагмент кістки, який, як вважають, є реліквією Папи Римського Святого Климента.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.