У Харкові повалили погруддя Георгію Жукову. ФОТО

У ніч із 5 на 6 травня ультраправі активісти повалили погруддя Маршалу Радянського Союзу Георгію Жукову в Харкові.

Про це повідомив рух "Фрайкор" на своїй сторінці у "Фейсбуці".

 Так бюст Маршалу СРСР виглядав "до".

Погруддя командувачу низки фронтів Червоної армії під час Другої світової війни Георгію Жукову розташовувалося на проспекті Петра Григоренка, який раніше був теж названий іменем Жукова. Монумент установили 1994 року.

 

"Пам’ятник Жукову в Харкові повалено! Невідомі патріоти передають вітання всім сепарам і ваті міста! Кати українського народу не мають права стояти на нашій землі", - ідеться в повідомленні на сторінці "Фрайкору".

 

Нагадаємо, 5 січня цього року цей пам'ятник Жукову вже пережив атаку націоналістичного руху "Права молодь". Його облили фарбою і залишили написи.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.