У Харкові відновили пам’ятник Жукову

Напередодні, 6 травня невідомі активісти декомунізували бюст маршала Жукова. Водночас з ініціативи мера Харкова Геннадія Кернеса його було відновлено.

Про це повідомляє "Соцпортал".

Відновлений пам'ятник Жукову. Фото: facebook.com/gennadykernes

Г. Керенес також додав, що має намір звернутися з цього приводу до керівництва місцевої поліції, щоб "не дати можливості зіпсувати харків'янам День пам'яті і примирення та День перемоги".

У той же час користувачі мережі уточнили, що дії молодих людей несли в собі посил іншого характеру.

"Яким чином пам'ять про дідів-прадідів, пов'язана з бронзовим бюстом "м'ясника" Хрущова?! Тільки якщо як пам'ять про їх опосередкованого вбивцю" – сказав Ігор Чичкань.

"А ви знаєте, скільки людей загинуло від рук цього генерала? Я знаю, вам на українців все одно" – вважає користувач Іван Криниця, звертаючись до очільника Харкова.

Читайте також:

У Харкові повалили погруддя Георгію Жукову. ФОТО

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище