У Харкові відновили пам’ятник Жукову

Напередодні, 6 травня невідомі активісти декомунізували бюст маршала Жукова. Водночас з ініціативи мера Харкова Геннадія Кернеса його було відновлено.

Про це повідомляє "Соцпортал".

Відновлений пам'ятник Жукову. Фото: facebook.com/gennadykernes

Г. Керенес також додав, що має намір звернутися з цього приводу до керівництва місцевої поліції, щоб "не дати можливості зіпсувати харків'янам День пам'яті і примирення та День перемоги".

У той же час користувачі мережі уточнили, що дії молодих людей несли в собі посил іншого характеру.

"Яким чином пам'ять про дідів-прадідів, пов'язана з бронзовим бюстом "м'ясника" Хрущова?! Тільки якщо як пам'ять про їх опосередкованого вбивцю" – сказав Ігор Чичкань.

"А ви знаєте, скільки людей загинуло від рук цього генерала? Я знаю, вам на українців все одно" – вважає користувач Іван Криниця, звертаючись до очільника Харкова.

Читайте також:

У Харкові повалили погруддя Георгію Жукову. ФОТО

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.