У Празі облили фарбою пам'ятник радянському маршалу

У столиці Чехії облили рожевою фарбою пам'ятник Івану Конєву.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на "Idnes".

На пам'ятнику зроблено напис фарбою чеською мовою "Той, який жодного разу не вистрілив" ("Ten, ktery nikdy nevystřelil"). Справу взяла під контроль поліція, а мерія дала дозвіл на відновлення пам'ятника.

 Фото: "Idnes"

"У даний час офіцери поліції аналізують наявні записи відеоспостереження з найближчих вулиць", - заявили у поліції.

Міська влада підтвердила, що в червні встановить пояснювальні таблички біля пам’ятника чеською, англійською та російською мовами, у яких буде викладена біографія маршала "з усіма її достоїнствами та недоліками". Проти цього уже протестували у Москві.

Три роки тому на постаменті статуї з'явився напис "Хайль Путін?", а в листопаді минулого року невідомі червоною фарбою написали на постаменті дати 1956, 1961, 1968 і 2017. Жителі Праги вже закликали раніше демонтувати статую.

Довідково. У радянській історіографії маршал Конєв вважається керівником звільнення Праги в 1945 році. Сучасні історики вважають, що війська 1-го Українського фронту під командуванням Конєва увійшли в уже звільнену Прагу.

Чеські історики зазначають, що маршал Конєв зі своїми підрозділами приїхав з Дрездена до Праги 9 травня 1945 року, коли в місті майже не залишилося загонів СС, а підрозділи вермахту покинули Прагу.

Це було пов'язано з тим, що місто взяли під контроль учасники Празького повстання і війська Російської визвольної армії генерала Андрія Власова, повернувши зброю проти німців. За день до цього, 8 травня, була підписана капітуляція з командуванням Празького повстання.

Після присутності на декількох фронтах у роки Другої світової війни Конєв був залучений до придушення угорського повстання в 1956 році, а також був присутній у Берліні на час будівництва Берлінської стіни в 1961 році. 1968 рік – це дата радянського вторгнення в Чехословаччину.

Нагадуємо, що днями у Харкові повалили, а потім знову відновили пам’ятник маршалу Жукову.

Олександр Шульгин - об'єкт "Дипломат"

Він був одним із тих, хто з моменту проголошення Української Народної Республіки і упродовж усіх міжвоєнних років чи не найбільше зробив для визнання України як незалежної держави, формування української зовнішньої політики, відстоювання українських інтересів у світі і розвитку міжнародного співробітництва. За його активною діяльністю пильно стежили органи ДПУ–НКВС СРСР і навіть мали намір завербувати

Як не проголосили незалежність. Перший Універсал у деталях

Універсал писали у Малій Раді. Есери запропонували дуже короткий текст. Утім багатьом присутнім він здався надто радикальним. Тоді свій варіант запропонував Володимир Винниченко

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.