Кличко проти перенесення пам'ятника Щорсу: один із найкрасивіших

Мер Києва Віталій Кличко виступає проти перенесення пам'ятника Миколі Щорсу, встановленого в центрі столиці.

Про це він сказав журналістам в п'ятницю в Києві, передає "Українська правда".

 Фото: Podrobnosti

"Що стосується мене, цей пам'ятник мені дуже подобається... Я особисто проти його перенесення", – сказав мер.

Кличко зазначив, що оскільки закон про декомунізацію вимагає перенесення пам'ятника, то можна це зробити, але тільки за згодою Міністерства культури України.

"Сьогодні історію інтерпретують, переписують, але цей пам'ятник є однією з найкрасивіших пам'яток в Європі", – додав мер.

За його словами, такі пам'ятники повинні нагадувати городянам про те, що було, щоб не повторювати помилок історії в майбутньому.

Крім того, мер назвав маніпуляцією заяви Міністерства культури, що нібито міська влада не передає їм документи, що дозволяють демонтувати пам'ятник.

"Це пам'ятник національного значення, це означає, що ми не можемо ніяких дій здійснювати без узгодження і дозволу Міністерства культури", – стверджує Кличко.

Як повідомлялося, міністр культури Євген Нищук і керівник Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович адресують питання демонтажу пам'ятника Щорсу в центрі столиці владі Києва.

Зараз пам'ятник Щорсу огороджений, щоб уникнути самовільного демонтажу активістами, а будівельні риштування навколо нього зведено для огляду та замірів в рамках підготовки до демонтажу силами Київської міської державної адміністрації.

У березні 2017 року Київрада ухвалила рішення "Про заходи з переміщення (перенесення) пам'ятки військовому діячу Щорсу М.О.", що передбачає звернення до Міністерства культури з пропозицією про перенесення пам'ятника.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.