АНОНС: У Києві презентують проект «ВІЙНА ПОРУЧ»

На центральних вулицях Києва з’являться скульптури-силуети, які нагадають перехожим: війна поруч, і за мирне небо над ними заплачено високу ціну.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Війна на Сході України триває довше, аніж на східному театрі бойових дій Другої світової війни. Тривалий час лінія фронту стабільна, хоча щодня вибухають снаряди, гинуть українські захисники та потерпають мирні люди.

У Києві й інших великих містах, навіть тих, які близько до фронту, життя ввійшло у звичне русло, далеке від воєнних реалій. Щоденна рутина та клопоти, заповнені містянами щовечора кафе й ресторани…

Проект "ВІЙНА ПОРУЧ" покликаний нагадати українцям, що на Сході їхньої держави, зовсім поруч, триває ось уже п’ятий рік поспіль жорстока боротьба за їхні життя, нагадати, якою ціною вдалося зупинити агресора та зірвати його ординські плани.

"Емоційний проект талановитого митця й палкого активіста Олеся Кромпляса – своєрідний холодний душ для мільйонів українців, які змирилися із сухою, але методичною телевізійною статистикою втрат і подій на Східному фронті чи звикли до неї, спроба пробудити розчарованих та збайдужілих співвітчизників від буденної суєтності й допомогти їм усвідомити, що боротьба за наші цінності та свободу триває.

Цей проект будить нашу совість, стимулює соціальну відповідальність і громадянську активність. І саме тому наш заклад усіляко підтримує його", – вважає Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

Проект "ВІЙНА ПОРУЧ" є комплексом заходів і включає фотовиставку "Звільнення Маріуполя. Літо війни", систему малих вуличних скульптур, розміщених у середмісті, а також розповідей очевидців перших днів війни, які можна прочитати, пройшовши за посиланням на інтернет-ресурс, розміщеним на кожній скульптурі.

Автор проекту Олесь Кромпляс – документаліст та доброволець, особисто брав участь в операції з визволення Маріуполя, поєднував обов’язки солдата й фотожурналіста.

Добірка складається з двох десятків фотографій, які ілюструють бойовий шлях автора та його побратимів із батальйону "Азов" із червня до вересня 2014 року – від визволення Маріуполя до боїв за Іловайськ і підписання Мінських угод.

Організатори: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Національно-просвітницький центр "Трансформер".

За підтримки: Київської міської ради, Печерської , Подільської та Шевченківської районних у місті Києві державних адміністрацій, Київського метрополітену.

Місце проведення та тривалість проекту:

Вуличну експозицію проекту відкрито для перегляду з 13 червня до 22 липня 2018 року цілодобово. Силуети буде розміщено на Михайлівській площі, набережній Дніпра, Поштовій площі, в парках імені Петра Сагайдачного й Тараса Шевченка, на майдані Незалежності та біля станцій метро "Олімпійська", "Льва Толстого", "Хрещатик", "Арсенальна", "Золоті ворота", "Палац спорту", "Поштова площа", "Контрактова площа".

Екскурсія з презентацією вуличної експозиції проекту "ВІЙНА ПОРУЧ" для журналістів 13 червня о 15:00 – в парку імені Тараса Шевченка (збір біля пам’ятника Тарасові Шевченку)

Офіційне відкриття проекту о 19:00 – Національно-просвітницький центр "Трансформер", вул. Велика Житомирська, 19Б, Київ

Фотовиставку відкрито для перегляду з 13 червня до 24 червня 2018 року з 10:00 до 22:00 без вихідних у Національно-просвітницькому центрі "Трансформер" (вул. Велика Житомирська, 19Б, Київ). Вхід вільний.

Контакт: тел. (093) 717-62-61.

Акредитація ЗМІ – прес-служба Музею Революції Гідності: maidanmuseum@gmail.com, тел. (067) 508-26-39, (093) 503-72-88, (099) 717-59-95.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.