Книжкова новинка - "Давній Пліснеськ: історія та міфи"

Нещодавно вийшла друком чергова публікація Заповідника за назвою “Давній Пліснеськ: історія та міфи” авторства Андрія Филипчука.

 

Про це йдеться на сайті Історико-культурного заповідника "Давній Пліснецьк".

У цій розвідці відображено історичний розвиток давнього Пліснеського городища: від зародження культового язичницького осередку VІІ–Х ст., на основі якого у ІХ ст. постає один з найбільших укріплених центрів Великої Хорватії, до утворення й занепаду відомого літописного міста ХІІ–ХІІІ ст.

У контексті ранньої історії діючого Підгорецького ("здавна іменованого Пліснеського") монастиря Благовіщення Пречистої Діви Марії Чину Святого Василія Великого розглядається питання легендарної церкви, від якої, згідно давньої традиції, свої початки виводить сучасна монастирська обитель.

Окрему увагу приділено спростуванню гіпотези про "пліснеське" походження рівноапостольної княгині Ольги.

Ця брошура відкриває нову серію "Studia historia", яка включатиме науково-популярні розвідки з минувшини нашого краю.

Видання стало можливим за сприяння ГО "Українська Галицька Асамблея".

Електронну версію книги можна завантажити за посиланням.

Нагадуємо, що нещодавно вийшла книжка про військову символіку батальйонів тероборони.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.