АНОНС: Журналістів запрошують на міжнародний воркшоп "Архіви КГБ для медіа"

Команда Центру досліджень визвольного руху запрошує журналістів українських, чеських, польських та словацьких редакцій до роботи над міжнародним проектом про доступ до архівів КГБ.

Архіви можуть бути ефективним інструментом для протидії fake news та пропаганді, які використовуються у гібридній війні. Також медіа допомагають популяризувати доступ до відкритих архівів, в яких зберігаються багато історій та готових інфоприводів для медійних матеріалів.

Ким працювали репресовані? В яких будинках вони жили та про що писали у листах? Як у Радянському Союзі організовували та згортали студентські страйки? Хто стояв за дипломатичними скандалами? Скільки вартували доноси? Німфоманія, секс-шпіонаж, бітломанія, рух хіппі, заборонена література — у фокусі спецслужб перебувало багато сфер життя.

 

Організатори запрошують до участі журналістів, яким буде цікаво навчитись працювати з архівними матеріалами та створити проект на їх основі (статтю, лонгрид, візуалізацію даних, подкаст, відео і т.д. — формат на розсуд учасників).

Зі свого боку організатори обіцяють:

  • організувати навчання, як працювати з документами (триденний воркшоп з 6 по 8 липня)

  • показати приклади різних медійних проектів на основі архівів КҐБ;

  • допомогти з пошуком матеріалів та контактуємо з експертами, які можуть проконсультувати щодо конкретних тем;

  • організувати візити до відповідних архівів ;

  • надати навчальні матеріали та видати посібник про те, як журналістам працювати з архівними документами.

Журналісти в рамках проекту мають підготувати щонайменше один матеріал (у темах і фокусах не обмежуємо). Кінцевий термін публікації проектів — кінець вересня 2018 року.

Учасників воркшопу заохочують працювати над проектами у співавторстві.

Проект має дві частини: українську та міжнародну. Міжнародна частина передбачає, що українець та іноземець (поляк, чех чи словак) обов’язково працюватимуть над обраною темою спільно. Співпраця можлива між різними видами медіа, тому формати можуть відрізнятись.

По завершенню матеріал має бути опублікований/оприлюднений мовами країн учасників.

Для участі у воркшопі потрібно заповнити реєстраційну форму. Кінцевий строк: 22 червня. 

Якщо вам потрібно більше деталей, пишіть: history@cdvr.org.ua

Проект став можливим завдяки підтримці Чеського посольства у Києві у рамках програми "Transition", а також Вишеградського фонду.

Нагадаємо, що у 2015 році прийняли закон про відкритий доступ до архівів КҐБ разом з іншими декомунізаційними законами. Тепер, щоб переглянути документи, не треба мати просити довідку від університету чи шукати підтвердження родинних зв’язків. Копіювання чи фотографування документів також безкоштовне.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.