Триває прийом заявок на участь у ХІІ конкурсі ім. Єжи Ґедройця

До 8 липня можна зголоситися на конкурс кандидатських, магістерських і бакалаврських робіт, присвячених Польщі й польсько-українським взаєминам.

Це конкурс на найкращі роботи, присвячені історії та сучасності Польщі, а також польсько-українським взаєминам. Уперше його оголосило Посольство Республіки Польща в Україні з нагоди Року Єжи Ґедройця у 2006 році.
Якщо ви бажаєте взяти участь у цьогорічному випуску Конкурсу, надішли до Посольства РП у Києві:
  1. бакалаврську, магістерську або кандидатську роботу, присвячену польській історії, сучасності Польщі або польсько-українським взаєминам, захист якої відбувся у будь-якому українському університеті в 2017/2018 навчальному році (як в електронному, так і в роздрукованому вигляді),
  2. короткий зміст роботи (резюме або автореферат).
  3. свою біографію.

Зголошення приймаються до 8 липня 2018 року.

Умовою участі у Конкурсі є українське громадянство.

Для переможців передбачено нагороди:

для кандидатських робіт: І нагорода – 1000 євро, ІІ – 500 євро, ІІІ – 300 євро,

для магістерських робіт: І нагорода – 300 євро, ІІ – 250 євро, ІІІ – 200 євро,

для бакалаврських робіт: І нагорода – 200 євро, ІІ – 150 євро, ІІІ – 100 євро.

Центр східноєвропейських студій Варшавського університету підготував у цьому році додаткову нагороду – наукове перебування у Варшаві для лауреатів І нагород: у категорії кандидатських робіт – 3 тижні, магістерських – 2 тижні, бакалаврських – 1 тиждень.

Фрагменти найкращих праць будуть надруковані у міжнародному щорічнику "Польські студії", який видається Києво-Могилянською академією та Центром східноєвропейських студій Варшавського університету.

Детальна інформація:

Емілія Ясюк, керівник секції з питань науково-освітньої співпраці,

тел. (044) 230-07-08, 230-07-75, e-mail: emilia.jasiuk@msz.gov.pl   

Посольство Республіки Польща у Києві

01901 Київ, вул. Ярославів вал, 12

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.