АНОНС: У Львові презентують фотоальбом вояків УПА та АТО

Фотоальбом присвячено пам’яті воїна Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» (ДУК ПС), учасника бойових дій на Сході України Антона Кіреєва – «Сифона» (07.11.1973 –05.10.2014), який зі зброєю в руках захищав незалежність і територіальну цілісність України й поліг в бою з агресором неподалік міста Донецька біля села Спартак.

Про це "Історичній правді" повідомили організатори заходу.

 

Будучи професійним фотографом, Антон Кіреєв "воював" також і своїм фотоапаратом, фіксуючи тилові й прифронтові будні своїх побратимів, багато з яких (як і він) загинули за нашу волю і незалежність держави.

Знімки "Сифона" дають можливість читачам побачити зримі образи тих, хто у грізний час випробувань добровільно взяв до рук зброю, аби стати на захист рідної землі.

У цьому плані новітня історія появи добровольчих батальйонів, одним з яких був ДУК ПС, перегукується з подіями 75-річної давнини, коли восени 1942-го року на Волині постали перші відділи УПА.

Специфіка її функціонування та жорсткі вимоги конспірації дуже обмежували можливості ведення фотолітопису українського резистансу, але попри несприятливі умови і брак апаратури, у лавах повстанців "працювало" чимало фотографів.

Серед них особливо виділяється Дмитро Білінчук – "Хмара", в доробку якого понад півсотні (а можливо й більше) світлин 1945 – 1951 рр., тематика яких "перегукується" з тим, що бачимо на фотографіях Антона Кіреєва – "Сифона".

Гортаючи сторінки видання, можна переконатися в справедливості твердження, що воля здобувається в боротьбі, й лише той народ її заслуговує, котрий має синів і дочок, готових пожертвувати ради неї найдорожче — власне життя.

Автором переважної більшості, вміщених у фотолітописі світлин УПА, є гуцул Дмитро Білінчук — "Хмара", котрий перебував у підпіллі понад 12 років і внаслідок підлої зради був захоплений в травні 1952-го року, катований та розстріляний навесні 1953-го в столиці України — Києві. "Хмара" знімав своїх побратимів не лише на Гуцульщині, але й на Поділлі, Закарпатті, під час рейду вРумунію та інших місцях.

Його, можна сказати, "молодшим побратимом" став киянин Антон Кіреєв. Як і "Хмара", Антон не став чекати призову до лав регулярної армії, а пішов добровольцем у батальйон "Правого сектору" й під псевдом "Сифон" воював на Донбасі в перші критичні місяці 2014-го, загинувши смертю героя біля села Спартак 5-го жовтня.

Професійний фотограф, "Сифон" встиг відзняти й передати в тил кілька сотень безцінних сюжетів з прифронтового побуту ДУК ПС, що і пропонуються Вашій увазі в порівнянні із свістлинами вояків УПА.

Час: 19 червня, вівторок, 16.00

Місце: Музей етнографії та художнього промислу, проспект Свободи, 15, м. Львів

Вхід вільний

"Важливо не робити з пам’яті божество", - Євгеній Стасіневич

Публічне інтерв'ю з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.