Спецпроект

80 років тому було знищено 127 українських православних святинь на Холмщині та Підляшші — УІНП

Цьогоріч виповнюються 80 роковини від трагічних подій — проведення акції руйнування українських православних церков на Холмщині і Південному Підляшші. Силами польського війська й поліції протягом 60 днів, у 1938 році, зруйновано 127 храмів і каплиць.

Зі середини травня до 16 липня 1938 року польська влада провела спеціальну кампанію, що отримала назву "ревіндикація" (з польської — "повернення майна") і найбільше зачепила Холмщину й південне Підляшшя, заселені переважно українцями, нагадують в Українському інституті національної пам'яті.

Її мета — ліквідація православних храмів і громад. Акція була елементом цілеспрямованої політики тогочасної польської влади спрямованої на асиміляцію українців За даними Люблінського воєводського уряду, було знищено 91 церкву, 10 каплиць, 26 молитовних будинки, загалом 127 святинь.

Окрім цього, 3 церкви передано Католицькій церкві, 4 храми використовували в якості моргів. Серед зруйнованих було 50 діючих церков, а також цінні пам’ятки церковної архітектури.

 Священик та прихожани православної церкви в Березні, яку зруйновано в 1938 році 

Військові та поліційні формування, які брали участь у руйнуванні храмів, прибували в населений пункт на світанку, інколи вночі. Їх супроводжували представники місцевої адміністрації.

Якщо храм був діючим, виконавці акції примушували православного священика винести дарохранительницю (священну посудину, що використовується для причастя) з Дарами. У випадку відмови погрожували ув’язненням. Проте частіше знищували сам храм разом із усім оснащенням, включно з парафіяльними бібліотеками чи архівами.

Під час цілеспрямованої руйнації українських православних церков у 1938 році, знищено найстаріші пам’ятки церковної архітектури на території тодішньої Польщі: храм у Білій-Підляській 1582 року, Замості 1589-го, в Корниці 1578-го та інші. Розібранню підлягала й одна з найстаріших мурованих православних церков у Польщі  церква Успіння Пресвятої Богородиці в Щебрешині (XVI ст.).

Лише після протестів місцевої інтелігенції отримано згоду на її часткове збереження "у якості історичних руїн".

Знищення українських церков напередодні Другої світової війни стало одним із чинників подальшого загострення польсько-українських стосунків, їх переростання у конфлікт та збройне протистояння.

Детальніше про акцію руйнування православних церков на Холмщині та Підляшші читайте тут.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".