Пам'ятки ЮНЕСКО в Україні охоронятиме спеціальний закон

Верховна Рада ухвалила закон "Про охорону культурної спадщини" (щодо збереження пам'яток культурної спадщини, внесених до Списку всесвітньої спадщини Організації об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО).

Законопроект №1553 підтримали 232 депутатів, повідомляє "Дзеркало тижня".

Згідно з законом, об'єкт всесвітньої спадщини має правовий статус пам'ятки національного значення і охороняється за допомогою всіх механізмів, передбачених цим законом.

Водночас, існують певні особливості охорони об'єктів всесвітньої спадщини, що випливають з Конвенції про охорону всесвітньої культурної спадщини і природної спадщини.

До списку Світової спадщини ЮНЕСКО включено наступні об'єкти в Україні: Києво-Печерська лавра, Софія Київська, історичний центр Львова, резиденція митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях, Херсонес Таврійський, дерев'яні церкви Карпатського регіону Польщі та України, Дуга Струве та букові праліси Карпат.

Нагадаємо, Шарівський замок у Харківській області збираються реставрувати.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.