На реставрацію шарівського "Цукрового замку" знайшли кошти

Шарівський замок у Харківській області збираються реставрувати.

Про це повідомила голова Харківської ОДА Юлія Світлична на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Разом із німецькими партнерами з ВАSF SE та авторами проекту "Знайдено в Україні" вже вирішили питання щодо фінансування першочергових невідкладних робіт — ремонт інженерних комунікацій та покрівлі, початок реставрації об’єктів вхідної групи, відновлення оранжерейного комплексу". —  написала чиновниця.

Шарівский замок ("Цукровий замок", "Шарівська перлина") споруджений у смт. Шарівка Богодухівського району Харківської області в ХІХ ст. Належав братам німецького походження Гербенштрейтерам, згодом цукровому магнатові Леопольду Кенігу. З 1925 по 2008 рік там розташовувався туберкульозний санаторій. 

З 2002 року палац руйнується дощовими водами, оскільки не має водостічних труб. У 2014 році маєток передали в оренду благодійному фонду "Омріяна Країна" для створення центру культури і мистецтв.

Як повідомлялося, в ніч на 11 червня на Івано-Франківщині згоріла  найбільша дерев'яна церква в Галичині.

У середині квітня на Харківщині згоріла садиба Шидловських XVIII ст.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.