Американці курять більше 3000 років – археологічне дослідження

Науковці знайшли сліди нікотину в люльці американських індіанців, датованій серединою другого тисячоліття до н. н.

Про це повідомляє видання Science із посиланням на Journal of Archaeological Science: Reports.

У кінці 1930-х років археологи активно досліджували стоянку корінних американців у злитті рік Флінт і Тенессі на півночі штату Алабами, поки її не затопив рівень вод через будівництво Гантерсвільської греблі.

Під час розкопок виявили тисячі артефактів, які запечатали в паперові пакети та віддали на зберігання в Репозиторій штату Алабама. Там вони припадали пилом 70 років, коли група археологів і хіміків не помітили в репозиторії каталог FS74 – люльку, або ж "медичну трубку", вирізблену з вапняку.

З допомогою східного племені індіанців Черокі дослідники роками вивчали давні люльки корінних американців, застосовуючи технологію хімічного аналізу під назвою "мас-спектрометрія" для пошуків слідів рослинного матеріалу.

Їхні пошуки, метою яких було пролити світло на релігійну та ритуальну історію паління, вже увінчалися знахідками залишків дурману смердючого в люльках, яким кілька століть.

 У нутрощах цієї вапнякової люльки, якій 3500 років, хіміки знайшли сліди нікотину. Фото: Stephen Carmody

Але вчені зірвали джекпот, коли дослідили FS74. Усередині люльки команда виявила помітні сліди нікотину, характерного компоненту тютюну. Кістки тварин, знайдені разом із люлькою, датуються між 1685 і 1530 до н. е., що свідчить про те, що ця люлька є найбільш раннім доказом куріння тютюну в Північній Америці.

З цього випливає, що плем‘я корінних американців, які жили в цих місцях, вирощувало та курило тютюн щонайменше на 1000 років раніше, ніж вважалося дотепер, — приблизно в той самий час, коли вони вперше освоїли культури, як соняшник і гарбуз.

Знахідка підвищує імовірність того, що рослини, які вирощували для ритуальних потреб, відігравали важливу роль в освоєнні сільського господарства.

Як повідомлялося, в Національному музеї історії України відкрилася  виставка "Мистецтво мисливців на мамонтів".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".