НМІУ експонує пам'ятки мистецтва доби палеоліту. ФОТО

У Києві в Національному музеї історії України відкрилася виставка "Мистецтво мисливців на мамонтів", на якій представлені оригінали людських виробів доби палеоліту.

Про це повідомляє "Дзеркало тижня".

Серед експонатів десять унікальних виробів з кістки та бивня мамонта - мистецькі твори ранньої кам'яної доби, знайдені археологами в Україні на двох стоянках мисливців на мамонтів: Мізинській у Чернігівській області та Кирилівській у Києві.

 Усі фото: Василь Артюшенко / Дзеркало тижня
 

Особливо цікавий браслет з бивня мамонта, прикрашений одним із найдавніших  зображень меандрового  візерунку, а також стилізованими жіночими фігурками - "пташечками", що прикрашені геометричним орнаментом.

 
 

Ці пам'ятки є надзвичайно цінними і потребують особливих умов зберігання через свою вразливість. Зокрема, браслет з меандровим візерунком зібраний з понад тридцяти фрагментів.

Востаннє ці вироби експонували у 2004-2005 роках на виставці у Національному природничому музеї Франції. Обов'язковою умовою експонування, завдяки якій Україна тоді погодилася надати Франції свої пам'ятки, було створення їхніх копій у всесвітньо відомій реставраційній майстерні Лувру. 

 
 

Саме ці копії і представлені у постійній музейній експозиції. Але до кінця червня у гостей музею буде можливість побачити на власні очі пам'ятки мистецтва, деяким з них вже близько 20 тисяч років.

Нагадаємо, в Національному музеї історії України археологи розповіли про віру трипільців. 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".