Львівську міськраду пікетували проти забудови колишнього Шталагу-328. ФОТО, ВІДЕО

21 червня Львівську міську раду пікетували активісти через те, що депутати та чиновники дозволили забудувати Львівську цитадель.

На цьому місці під час Другої світової війни був табір для військовополонених "Шталаг-328", повідомляє кореспондент "Вголосу".

Активісти стверджують, що неприпустимо забудовувати територію, де у 1941-1944 роках загинуло понад 140 тисяч військовополонених українців, поляків, бельгійців та французів.

Більше фото дивіться на сайті "Вголосу"

Пікетувальники перед Ратушею розмістили символічний будмайданчик, який після акції зруйнували, заявивши, що вони не допустять будівництва "на кістках"

Як повдомлялося, 7 червня депутати Львівської міської ради надали ТзОВ "Сучасне місто" дві земельні ділянки, де в період німецької окупації знаходився табір для військовополонених для забудови. 

Нагадаємо, що територія історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель" занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, як пам’ятка історії, архітектури, містобудування національного значення "Ансамбль оборонних споруд Цитадель – місце концентраційного табору "Шталаг-328". Охоронний номер – 130026-Н.

Історію нацистського Шталагу-328 у центрі Львова читайте в матеріалі Руслана Забілого 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.