У Харкові хотіли підірвати пам’ятник воїнам УПА. ВІДЕО

Співробітники контррозвідки Служби безпеки України під процесуальним керівництвом прокуратури попередили у Харкові терористичний акт біля пам’ятника воїнам УПА, замовлений спецслужбами країни-агресора.

Про це йдеться у повідомленні на сайті СБУ.

 Вибуховий пристрій біля пам'ятника. Фото: СБУ

Оперативники спецслужби задокументували, що для здійснення низки терористичних актів на території регіону російські куратори планували використати учасників так званої військово-політичної групи "Харьковское движение сопротивления".

З 2014 року члени групи спеціалізувались на підриві національних пам’ятників, офісів українських патріотичних організацій та особистих транспортних засобів осіб, які входять до їх складу, проведенні розвідувальної діяльності та розповсюдженні серед мешканців Харкова матеріалів антиукраїнського, сепаратистського та екстремістського змісту.

Вилучений вибуховий пристрій. Фото: СБУ

 

Контррозвідники СБ України встановили, що з квітня 2018 року спецслужби РФ відновили фінансування діяльності ВПГ "ХДС" для проведення на території Харкова терористичної діяльності.

Одна із учасниць групи отримала від російських кураторів завдання підірвати пам’ятник воїнам УПА за допомогою саморобного вибухового пристрою.

Співробітники СБУ затримали зловмисницю згідно зі ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України під час закладання вибухівки під пам’ятний знак. У ході санкціонованих слідчих дій за місцем проживання учасниці групи правоохоронці вилучили символіку терористичних організацій "Д/ЛНР".

 Фото: СБУ

Затриманій оголошено про підозру в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 258 Кримінального кодексу України. Тривають слідчо-оперативні дії, спрямовані на виявлення інших осіб, причетних до організації та вчинення вказаного злочину.

Нагадуємо, що у 2019 році у Житомирі з'явиться пам’ятник Бандері.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.