Археологи досліджують курган на Вінниччині

Гайсинська археологічна експедиція НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України розпочала розкопки кургану скіфського часу V-IV ст. до Р.Х., розташованого в межах Гайсинської міської ради Вінницької області.

Про це йдеться у повідомленні на сайті НДЦ "Рятівна археологічна служба" ІА НАН України.

 Фото: прес-служба РАС

Оскільки місто досить інтенсивно розвивається та потребує загосподарювання нових теренів, виникла потреба у проведенні пам’яткоохоронних робіт на цій пам’ятці.

Дослідження проводяться на замовлення Гайсинської міської ради.

Як і більшість пам’яток такого типу, цей курган має досить складну історію вивчення – починаючи від аматорських розкопок кінця ХІХ ст. і досліджень місцевого археолога М. Лобая у 1978 р. та завершуючи сучасними грабіжницькими вкопами.

"На сьогодні фахівці центру провели попереднє обстеження решток кургану. Виявилося, що у 1978 р. він не був повністю розкопаний – розповідає начальник експедиції, молодший науковий співробітник Богдан Сало. – Після розчищення території від кущів встановлено, що збереглися східна і західні частини насипу. Водночас зафіксовано велику кількість грабіжницьких ям на всій площі пам’ятки, деякі - досить недавні. Ми проводитимемо дослідження базуючись на інформації про попередні роботи, поєднуючи її із актуальним станом пам’ятки".

Окрім розчищення решток кургану від рослинності, було також обстежено прилеглу територію. У результаті цього виявили невідомі до цього кургани, які, на превеликий жаль, поступово зникають внаслідок оранки. Про нововиявлені об’єкти культурної спадщини та стан їхнього збереження проінформовано орган охорони культурної спадщини Вінницької облдержадміністрації.

У перші дні досліджень виявили рештки розкопу з 1978 р. та заклали археологічні траншеї вздовж збереженої західної частини насипу. Знайдено також фрагменти керамічного посуду скіфського часу і уламок свердленої сокири.

Нагадуємо, що днями Київрада ухвалила рішення щодо розкопок на Поштовій площі.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.