АНОНС: В Києві покажуть артефакти із мюнхенського кабінету Я. Стецька

До річниці проголошення Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року в Києві відкриється виставка "Здобудеш Українську державу, або згинеш у боротьбі за неї!", на якій вперше будуть представлені пам’ятні речі із мюнхенського кабінету Ярослава Стецька.

За назву виставки взято рядки з "Декалогу українського націоналіста" – програмного документа ОУН. Що ми знаємо про діяльність цієї організації? Яке значення мало відновлення її діячами Української держави Актом від 30 червня 1941 року? Як склалася подальша доля цих відчайдушних борців за свободу українського народу?

За роки незалежності зацікавлений читач отримав змогу віднайти потрібну інформацію в бібліотеках та на інтернет-ресурсах, але широкий загал, на жаль, ще й досі часто послуговується радянськими ідеологічними штампами.

Радіопередавач Ярослава Стецька англійського виробництва для зв’язку з українським націоналістичним підпіллям

Ця виставка для тих, хто шукає правдивих відповідей. Тут і нещодавно віднайдені документи з архіву СБУ, і унікальні фотографії та меморіальні речі, збережені родиною Ярослава Стецька – людини, яка в надзвичайно складних умовах німецької окупації проголосила відновлення Української держави.

Він дивом вижив у німецькому концтаборі і все своє подальше життя присвятив боротьбі з тоталітарною комуністичною системою, заснувавши Антибільшовицький блок народів (АБН). І він, і його дружина Ганна, яка навіть ім'я змінила, щоб підкреслити абсолютну єдність у поглядах зі своїм чоловіком, ставши Ярославою Стецько, присвятили своє життя боротьбі за українську державність.

Довідково: ОУН 1941 року діяла в умовах німецької експансії і намагалася використати ситуацію пост-фронтового хаосу для створення українських владних структур. Проголошення Акту відновлення Української держави і утворення Українського Державного Правління давало правові підстави для створення українських адміністрацій у звільнених від більшовицької влади містах і селах, заклало основи для формування державної Української Повстанської Армії.

Розгорнутий німцями терор проти відновленої української державності і знищення в катівнях гестапо і концтаборах її діячів зумовив правомірність воєнних дій ОУН-УПА на два фронти, проти обох окупаційних режимів – нацистського і радянського.

На презентацію виставки запрошені політичні і громадські діячі, ветерани українського визвольного руху, поети і музиканти.

Час: 30 червня, субота, 14:00

Місце: Музей шістдесятництва (Київ, вул. О. Гончара, 33)

Контакт: +380 44 234 12 04

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.