50 історій свідків. У Києві презентували книгу про російську окупацію Криму

Понад півсотні розповідей свідків та жертв російської окупації спростовують міф про безкровну анексію Криму - 5 червня у Києві презентували книгу «Люди "сірої зони"».

Це перша книга, у якій свідчать жертви окупації і ті, хто виступив проти російської армії, повідомляють в Українському інституті національної пам'яті. Для них "приєднання" півострова до Росії стало початком життя в "сірій зоні" — території, де не діють закони цивілізованого світу. 

Книга створена за підтримки УІНП. Вона охоплює період життя кримчан, коли російські силовики та спецслужби почали проти них масові репресії. 

Презентація книги "Люди "сірої зони"" відбулася в третю річницю початку кримінального переслідування кримчан російською владою за участь у Євромайдані. Після вироків кримських судів за це відбувають покарання активісти Олександр Костенко та Андрій Коломієць. Також у книзі представлені історії кримських політв'язнів, зокрема, Олега Сенцова та Володимира Балуха, які зараз голодують у російській в'язниці та сімферопольському СІЗО.

 

За останні чотири роки російська влада всіляко переконує світ, що кримчани добровільно погодилися стати частиною Росії і що тепер живуть щасливим життям. Герої книги "Люди "сірої зони"" власними прикладами доводять, що це не так, - зазначила співавторка книги "Люди "сірої зони"", журналістка Анна Андрієвська. 

"Анексія Криму замішана на крові, стражданнях десятків тисяч родин та тотальній брехні. Я думала, що за чотири роки анексії Криму багато зі спогадів її свідків просто зникне. Але це не так: люди пам'ятають це так, наче події весни 2014 року були вчора. Ці розповіді гідні того, щоб про них дізнався світ", - каже вона.

За словами співавторки книги "Люди "сірої зони"", співробітниці УІНП Олени Халімон, кримчанам було непросто свідчити. 

"За цими людьми стежили, залякували, переслідували, вони були в полоні. Окремі з них по кілька місяців вагалися, чи свідчити. Усі розповідали власні історії зі сльозами на очах, тремтінням голосу і рук. Декотрі з очевидців окупації після переїзду з Криму і досі бояться називати у розповідях своє ім’я", - розповіла Олена Халімон.  

 

Як розповів Голова Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук, публіцист Володимир В’ятрович, у фокусі діяльності Українського інституту національної пам’яті - ХХ століття:

"Ми публікуємо книги, робимо виставки про становлення та функціонування  комуністичного тоталітарного режиму в 1917-1991 роках, його спроби знищити український визвольний рух. Книга, яку презентуємо сьогодні виходить поза ці хронологічні рамки, але вона теж про репресії та придушення свободи".  

"Ця книга свідчень про події 2014 року є застереженням для України та світу, що неподолана тоталітарна спадщина може деформувати сьогодення, наближати його до власних недемократичних стандартів. Адже ситуація в Криму сьогодні - це повернення до радянського минулого", - пояснив Володимир В’ятрович.

Андрій Щекун, співкоординатор руху "Євромайдан Крим", наголосив на важливості висвітлювати події сьогодення, що відбуваються в тимчасово окупованій "сірій" зоні.

"Нам потрібно пам’ятати про кримчан - політичних в’язнів Кремля, які пожертвували власним життям заради територіальної цілісності нашої держави, заради майбутнього України", - нагадав активіст. 

Електронний варіант книги "Люди "сірої зони" можна отримати безкоштовно на Google Play або на сайті Українського інституту національної пам’яті.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.