Спецпроект

Сьогодні Порошенко теж відвідає Волинь. Але не з Дудою

8 липня 2018 року президент України Петро Порошенко відвідає Волинь, щоб ушанувати пам’ять українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943-1944 років.

Заходи відбудуться в Гончому Броді Ковельського району Волинської області,  інформують "Волинські новини" з посиланням на відділ інформаційної політики Волинської ОДА.

Також, за даними прес-служби глави держави, цього ж дня президент здійснить робочий візит до Польщі.

Програмою візиту передбачено відвідання села Сагринь Люблінського воєводства, де глава держави відкриє Меморіал пам’яті українців, які загинули від рук польських партизанських підрозділів Батальйонів хлопських та Армії Крайової в 1944 році.

Петро Порошенко візьме участь у богослужінні за загиблими українцями в Турковицькому Свято-Покровському православному монастирі, а також зустрінеться з представниками української громади Польщі.

Початок панахиди, яку служитимуть священики Люблінсько-Холмської православної єпархії, планується на 12.30, повідомляє польський історик українського походження Євген Місило.

Президент Республіки Польща Анджей Дуда, своєю чергою, відвідає м. Луцьк, де візьме участь у літургії в соборі Святих апостолів Петра і Павла в Луцьку, присвяченій пам’яті жертв Волинської трагедії.

"Анджей Дуда також віддасть символічну данину жертвам геноциду в районах сьогодні неіснуючих польських сіл на Волині і покладе вінок на цвинтарі - на місці безіменного поховання у братській могилі загиблих поляків", - цитує канцелярію польського президента "Українська правда".

Як повідомлялося, Голова УІНП Володимир В'ятрович назвав ушанування жертв польсько-української війни нарізно закономірним результатом польської політики.

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".