Дослідники визнали Туринську плащаницю підробкою. ФОТО

Міжнародна група вчених дійшла висновку, що знаменита на весь світ Туринська плащаниця є підробкою. Висновки дослідники отримали на основі аналізу стану ран і цівок крові.

Про це повідомляє "Zik" із посиланням на naked-science.

Туринська плащаниця. Фото: naked-science

 

Туринська плащаниця – одна з найвідоміших у світі християнських реліквій. Вона є чотириметровим лляним полотном, в яке, за переказами, було загорнуто тіло Ісуса Христа після його смерті. Багато християн впевнені, що на плащаниці відбилися лик і тіло Христа.

Науковий світ висловив своє скептичне ставлення до тези про справжність реліквії. Згідно з висновками судмедексперта Маттео Борріні (Matteo Borrini) і хіміка Луїджі Гарлашеллі (Luigi Garlaschelli), плями на Туринській плащаниці не збігаються з ранами Ісуса Христа і стікають струмками крові. Результати дослідження вчені опублікували в журналі Journal of Forensic Sciences.

В рамках експерименту був використаний манекен, справжня людська кров і її штучний замінник, що має дуже схожі властивості. Фахівці провели аналіз цівок крові на тильній стороні лівої руки і біля рани від списа на грудях. Якщо вірити відбитками на плащаниці, кров з тильного боку долоні і вздовж руки стікала під кутом в 45 градусів, що, на думку вчених, неможливо, якщо тіло знаходиться в лежачому положенні.

Процес проведення дослідження. Фото: Journal of Forensic Sciences 

Вчені також назвали нереалістичними сліди від рани, отриманої від списа. На думку експертів, кров з неї стікала струмками, а не утворювала єдину пляму. Ще одну пляму, що знаходиться в області попереку, фахівці взагалі не змогли відтворити в рамках експерименту, хоча застосовували різні пози для манекена.

Вчені вважають, що сліди на Туринській плащаниці, ймовірно, не мають ніякого відношення до ран Ісуса Христа, а сама реліквія є підробкою. З іншого боку, не можна не визнати, що остаточну крапку в історії Туринської плащаниці ставити передчасно.

Вперше реліквію зафіксували на території Франції в 1353 році. Спочатку Туринську плащаницю виставили в місті Лірі. У 1452-му році вона була куплена Людовиком I Савойським, який зберігав реліквію в місті Шамбері, де вона постраждала від пожежі, що сталася в 1532 році.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.