Дослідники визнали Туринську плащаницю підробкою. ФОТО

Міжнародна група вчених дійшла висновку, що знаменита на весь світ Туринська плащаниця є підробкою. Висновки дослідники отримали на основі аналізу стану ран і цівок крові.

Про це повідомляє "Zik" із посиланням на naked-science.

Туринська плащаниця. Фото: naked-science

 

Туринська плащаниця – одна з найвідоміших у світі християнських реліквій. Вона є чотириметровим лляним полотном, в яке, за переказами, було загорнуто тіло Ісуса Христа після його смерті. Багато християн впевнені, що на плащаниці відбилися лик і тіло Христа.

Науковий світ висловив своє скептичне ставлення до тези про справжність реліквії. Згідно з висновками судмедексперта Маттео Борріні (Matteo Borrini) і хіміка Луїджі Гарлашеллі (Luigi Garlaschelli), плями на Туринській плащаниці не збігаються з ранами Ісуса Христа і стікають струмками крові. Результати дослідження вчені опублікували в журналі Journal of Forensic Sciences.

В рамках експерименту був використаний манекен, справжня людська кров і її штучний замінник, що має дуже схожі властивості. Фахівці провели аналіз цівок крові на тильній стороні лівої руки і біля рани від списа на грудях. Якщо вірити відбитками на плащаниці, кров з тильного боку долоні і вздовж руки стікала під кутом в 45 градусів, що, на думку вчених, неможливо, якщо тіло знаходиться в лежачому положенні.

Процес проведення дослідження. Фото: Journal of Forensic Sciences 

Вчені також назвали нереалістичними сліди від рани, отриманої від списа. На думку експертів, кров з неї стікала струмками, а не утворювала єдину пляму. Ще одну пляму, що знаходиться в області попереку, фахівці взагалі не змогли відтворити в рамках експерименту, хоча застосовували різні пози для манекена.

Вчені вважають, що сліди на Туринській плащаниці, ймовірно, не мають ніякого відношення до ран Ісуса Христа, а сама реліквія є підробкою. З іншого боку, не можна не визнати, що остаточну крапку в історії Туринської плащаниці ставити передчасно.

Вперше реліквію зафіксували на території Франції в 1353 році. Спочатку Туринську плащаницю виставили в місті Лірі. У 1452-му році вона була куплена Людовиком I Савойським, який зберігав реліквію в місті Шамбері, де вона постраждала від пожежі, що сталася в 1532 році.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського