Babylon’13 передав відеохроніку з Майдану в Музей Революції Гідності

Творче об’єднання кінодокументалістів “Вавилон’13” передало Музеєві Майдану близько 300 годин зафільмованих подій українського громадянського протесту 2013–2014 років.

Про це повідомляє Музей Революції Гідності.

 

Документальний відеоматеріал без монтажного втручання, за словами режисера Володимира Тихого, має більше історичне значення, аніж художня кінострічка.

Цей матеріал, який зафіксував перші рішучі кроки громадянського суспільства, тривалий час існував в одному екземплярі, тому виникла ідея зробити копію й передати її у фонди Національного музею Революції Гідності. Є там і унікальні кадри, зроблені працівниками Національної гвардії, які вони свого часу надали творчому об’єднанню "Вавилон’13".

"По суті, під час революції на Майдані майже щодня щось знімали, – розповідає засновник об’єднання режисер Володимир Тихий. – Найбільше фільмували події протистояння, але багато знімали й побут, дискусії між протестувальниками.

Для мене найемоційніший момент із зафільмованого – це "Груша" (події на вулиці Михайла Грушевського – І.П.). Там унікальні речі. Наприклад, Юрій Грузінов (кінооператор-документаліст, лауреат Шевченківської премії 2018 року. – І.П.) отримав поранення майже водночас із Сергієм Нігояном.

У нього кілька разів поцілили, а одна дробина зачепила легені. Юрієві швидко надали медичну допомогу, і він одразу взяв камеру в руки й почав фільмувати той жахливий ранок, коли з’явилися перші загиблі на Майдані.

Для нас дуже важливо було передати ці матеріали, адже ми кінематографісти, а не історики. Якщо такий матеріал лежатиме, це не зовсім правильно. Прекрасно, що є такі партнери, як Музей Революції Гідності. Сподіваюся, після належного опрацювання цей матеріал стане ще ціннішим".

Режисер Володимир Тихий і координатор зі створення відео- та фотоархіву Музею Революції Гідності Богдан Пошивайло

 

Нагадуємо, що зараз команда Музею Майдану працює над створення цифрового архіву зі змогою легкого доступу для всіх, хто цікавиться темою Революції Гідності.

Поряд із пошуком матеріальних артефактів активно здійснюється збирання світлин, відеоматеріалів, важливих онлайн-публікацій, аудіо- та відеоспогадів учасників не лише Євромайдану, а й інших знакових громадянських протестів, починаючи з Революції на граніті.

Також музейники закликають всіх, хто має в себе оригінальні матеріали та артефакти, передавати їх до Музею Майдану й у такий спосіб долучатися до його створення.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.