На Тернопіллі знайшли поховання повстанців. ФОТО

Масове поховання членів ОУН та вояків УПА розкопали на Тернопільщині в околицях Шумська. Наразі виявлено 14 останків. Дослідники припускають, що захоронення з’явилось, у 1946-1950 роках.

Про це "Історичній правді" повідомили в УІНП та ГО "Меморіал Південна Волинь".

 Фото: КП "Доля"

Працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" спільно з Українським інститутом національної пам’яті та громадською організацією "Меморіал Південна Волинь" провели масштабні розвідувальні роботи з виявлення масового поховання вояків Української Повстанської Армії та членів Організації українських націоналістів на Тернопільщині.

Згідно з свідченнями очевидців, після Другої світової війни радянська влада звозила у Шумськ вояків УПА та оунівців, які загинули в сутичках з більшовиками у навколишніх лісах, тіла для ідентифікації клали біля райвідділку міліції. Після чого їх вивозили за місто і скидали в старі окопи, ймовірно часів Першої світової війни.

Місцеві жителі підтверджують припущення дослідників і розповідають, що після звезення з землі стирчали останки людських тіл – руки та ноги. Згодом поховання засипали.

  Фото: КП "Доля"

Заступник директора КП "Доля" з пошукової роботи Володимир Харчук розповів, що артефакти, які знайшли дослідники у розкопі, підтверджують свідчення місцевих жителів про поховання тут упівців.

"Знайшли алюмінієвий хрестик, ґудзики військових одностроїв німецької і радянської армій, цивільні ґудзики, гребінець, кишеньковий ножик. Звичайно, багато речей не могло бути, бо кишені вояків перед захороненням добряче почистили", - пояснив Володимир Харчук.

  Фото: КП "Доля"

На даний момент людські останки має оглянути судмедексперт, а згодом їх урочисто перепоховають на цвинтарі.

"Віднайдення поховань учасників визвольного руху – важливий напрямок нашої роботи. Кожен, хто віддав життя за нашу свободу, має бути вшанований державою, незалежність якої саме вони зробили реальністю. Це наш обов’язок і перед нашими предками і перед нашими нащадками. Бо тільки там де пам’ятають загиблих є ті, хто захищає живих", - підкреслив Голова Українського інститут національної п’амяті Володимир В’ятрович.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.