Поблизу Львова створять історико-культурний парк на місці княжої столиці. ФОТО. ВІДЕО

У 2018 році на території пам’ятки археології національного значення розпочнеться створення першого в Україні історико-культурного парку «Древній Звенигород».

Проект є одним із переможців конкурсу проектів регіонального розвитку Мінрегіону і отримає на реалізацію близько 12 млн грн у межах секторальної бюджетної підтримки ЄС – повідомляє "Львівська газета". 

 Реконструкція Звенигорода першої чверті XII ст.

Історико-культурний парк створять на площі близько 38 га.

Звенигород – одна з трьох княжих столиць, де в ХІ-ХІІ століттях починалась державність на Прикарпатті. Дослідження Звенигорода почалися ще всередині ХІХ ст. і тривають до сьогодні.

Наймасштабніші розкопки відбулись у 1950-1990-х роках. Вражаюча колекція археологічних артефактів, що нараховує кілька десятків тисяч знахідок, презентує Звенигород як крупний економічний, культурний та духовний центр.

"Парк – це можливість впорядкувати та захистити територію пам’ятки від руйнувань. Наразі ми не плануємо масштабних археологічних досліджень. Програму їх проведення треба буде дуже детально продумати і це справа на багато років.

Але парк, а в майбутньому, ми сподіваємось, заповідник, захистить пам’ятку від чорних археологів, несанкціонованих кар’єрів, самовільної забудови тощо", - переконана дослідниця Звенигорода, молодший науковий співробітник "Рятівної археологічної служби" Наталя Войцещук.

Дослідниця додає - Звенигород має стати туристичним об’єктом, куди приїжджатимуть не лише відпочити, але і пізнати історію.

Водночас сьогодні готується пакет документів для оголошення Звенигорода заповідником національного значення. Влітку документи планують передати до Кабінету Міністрів України.

Проектом створення історико-культурного парку "Древній Звенигород" передбачено:

  • впорядкування території пам’ятки та центральної площі села;
  • консервація пам’яток княжої доби з метою їхнього збереження для майбутніх досліджень;
  • відзнакування за допомогою сучасних мистецьких та технічних засобів найбільш знакових будівель княжої доби;
  • трасування усієї лінії укріплень городища з метою окреслення обрису пізньосередньовічних та ранньомодерних фортифікацій;
  • візуальна реконструкція оборонної системи XVIII;
  • створення базової туристичної інфраструктури довкола історико-культурного парку "Древній Звенигород", туристичних маршрутів та ін.

Читайте також:

На Львівщині відкрили оновлений музей історії давньоруського міста. ФОТО

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.