АНОНС: Виставка "Борці за Українську Державу" до дня народження Романа Шухевича

3 липня в Києві відкриється виставка "Борці за Українську Державу", яка представить дивом вцілілі раритети, що розкриють історію Української повстанської армії під незвичним кутом.

Виставка приурочена 111-й річниці від дня народження Романа Шухевича. 

Візуально виставка оформлена у стилі повстанських криївок. Тематично складається з шести блоків, присвячених керівництву УПА, її організаційній структурі, пропагандистській діяльності, особливостям побуту підпільників, закордонним рейдам УПА, підсумкам діяльності українського визвольного руху 1940–50-х рр.

 

Відвідувачі побачать:

  • унікальний прапор українських націоналістів, захоплений радянськими партизанами Кам’янець-Подільського з’єднання у 1940-х рр., який дивом зберігся у фондах музею за радянської влади, де був віднайдений у 2015 р.;
  • печатку, виготовлену художником-повстанцем Нілом Хасевичем;
  • зброю, якою воювали повстанці;
  • нарукавні пов’язки ОУН;
  • оригінальні повстанські листівки та пропагандистські видання 1940–50-х рр., серед яких є відозви до поневолених народів СРСР, які друкували іншими мовами;
  • бідон-сейф, в якому зберігався повстанський архів, віднайдений в 2015 р.;
  • бофон УПА;
  • речі упівців – в’язнів ГУЛАГу: листи, щоденники, світлини, документи, рушники, вишиті на засланні;
  • велику кількість оригіналів різноманітних світлин з повстанцями;
  • сучасні пам’ятні медалі й монети, присвячені УПА.

"Кожному українцю варто відвідати цю виставку. Вона знайомить з обставинами створення УПА, етапами її боротьби як проти гітлерівського, так і проти сталінського тоталітарних режимів. Також тут можна буде дізнатися про повсякденне життя українського повстанця, котрому насправді доводилося воювати з ворогами у надзвичайно важких умовах, виявляючи при цьому як героїзм, так і самопожертву", – зазначає генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська.

На відкритті виставки Микола Процюк (син Василя Процюка ("Кропиви") – начальника штабу УПА-Південь) представить нагороди свого батька – два Золоті хрести бойової заслуги першого класу та найвищі військові нагороди Української повстанської армії.

У відкритті візьме участь народний депутат України Юрій Шухевич, син головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Також на захід запрошені представники української влади, члени Уряду, Парламенту, керівники провідних музеїв Києва.

3 липня, вівторок, 15.00 

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2) третій поверх.  

Вхід вільний.

Додаткова інформація – за телефоном 098 830 48 83 (Оксана).

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.