Спецпроект

Кличко поділився думками про Цeнтр "Бабин Яр"

Міський голова Києва Віталій Кличко пообіцяв докласти максимальних зусиль, аби створити Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" у Києві не гіршим, ніж меморіал Яд-Вашем.

"Ми маємо пам'ятати історію, робити висновки з помилок минулого, щоб вони більше не повторювалися. Ми повинні увічнити пам’ять про жертв нацистських злочинів проти людяності, коли людей знищували за національною, етнічною чи расовою приналежністю", - цитує мера Києва офіційний сайт  Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

Віталій Кличко. Фото: babiyar.org

Кличко зауважив, що меморіали жертвам Голокосту є повсьому світу, однак у Києві, де було вбито багато людей різних національностей, десятиліттями не було зроблено нічого, щоб гідно вшанувати пам’ять про загиблих.

"Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" в Києві має бути такого ж рівня, як Яд-Вашем в Єрусалимі та Меморіал Голокосту у Вашингтоні. І я, як мер Києва, докладу всіх зусиль, щоб реалізувати цей проект.  Переконаний, що до цього процесу мають долучатися якомога більше людей", - пообіцяв Київський міський голова.

У Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр" повідомляють, що саме Віталій Кличко подав ідею  створити у Києві Меморіал для того, щоб гідно вшанувати пам’ять про жертв нацистських злочинів проти людяності.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.