Геноцид поляків не почався в 1925 році — польський прем'єр

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький перед польським Сенатом заявив, що те, що відбувалося в 1925 і 1950 роках – це щось інше, ніж геноцид.

Про це повідомляє видання "Наше слово".

Віце-маршала Сенату Боґдан Борусевич, зокрема, запитав прем’єр-міністра про те, чому в законі не змінено статті, що стосується покарання за заперечення злочинів українських націоналістів:

"Карається за український націоналізм з 1925 по 1950 рік. У той час були різні ситуації, – фактичні і юридичні. Була Польща, яка боролася проти націоналізму, потім була радянська окупація, потім німецька окупація, а опісля ми опинилися в зовсім іншому географічному положенні, уже після 1945 року. По-перше, я хочу знати, чому карається за 1925 рік? Йдеться про момент перенесення Коновальцем садиби Української військової  організації з Праги до Берліна?".

Матеуш Моравецький. Фото: senat.gov.pl

Матеуш Моравецький, відповідаючи, зазначив, що "геноцид", напевно, не відбувся з 1925 року. "Геноцид на Волині, який був абсолютно жахливим, страшним історичним фактом (…), період цих страшних відносин – це в основному 1942, 19441945 рр. Це моя особиста думка", – сказав Моравецький.

Політик пригадав, що його мати народилася у 1930 році у Станіславові (нині Івано-Франківськ), тому він добре знає цю історію.

"Я повен найсуворіших слів, слів засудження українського геноциду на Волині, навіть у північному  Покутті та у східній частині колишньої Польської республіки, але це не може … На мій погляд, розширення цього до 1925-1950 років … Це щось зовсім інше, ніж геноцид", – наголосив польський прем’єр-міністр.

Як повідомлялося, Сейм Польщі в поправці до закону про IПН відмовився від положень про кримінальну відповідальність за приписування поляками злочинів гітлерівців.

Нагадуємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IПН. 7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.