Геноцид поляків не почався в 1925 році — польський прем'єр

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький перед польським Сенатом заявив, що те, що відбувалося в 1925 і 1950 роках – це щось інше, ніж геноцид.

Про це повідомляє видання "Наше слово".

Віце-маршала Сенату Боґдан Борусевич, зокрема, запитав прем’єр-міністра про те, чому в законі не змінено статті, що стосується покарання за заперечення злочинів українських націоналістів:

"Карається за український націоналізм з 1925 по 1950 рік. У той час були різні ситуації, – фактичні і юридичні. Була Польща, яка боролася проти націоналізму, потім була радянська окупація, потім німецька окупація, а опісля ми опинилися в зовсім іншому географічному положенні, уже після 1945 року. По-перше, я хочу знати, чому карається за 1925 рік? Йдеться про момент перенесення Коновальцем садиби Української військової  організації з Праги до Берліна?".

Матеуш Моравецький. Фото: senat.gov.pl

Матеуш Моравецький, відповідаючи, зазначив, що "геноцид", напевно, не відбувся з 1925 року. "Геноцид на Волині, який був абсолютно жахливим, страшним історичним фактом (…), період цих страшних відносин – це в основному 1942, 1944–1945 рр. Це моя особиста думка", – сказав Моравецький.

Політик пригадав, що його мати народилася у 1930 році у Станіславові (нині Івано-Франківськ), тому він добре знає цю історію.

"Я повен найсуворіших слів, слів засудження українського геноциду на Волині, навіть у північному  Покутті та у східній частині колишньої Польської республіки, але це не може … На мій погляд, розширення цього до 1925-1950 років … Це щось зовсім інше, ніж геноцид", – наголосив польський прем’єр-міністр.

Як повідомлялося, Сейм Польщі в поправці до закону про IПН відмовився від положень про кримінальну відповідальність за приписування поляками злочинів гітлерівців.

Нагадуємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IПН. 7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.