Архів уряду ЗУНР у Римі відреставрували й оцифрували. ФОТО

Тривалий проект з оцифровування архіву Західноукраїнської Народної Республіки в Римі завершився.

Про це повідомила компанія "Архівні інформаційні системи" на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Шестеро співробітників "АІС" із липня 2017 року працювали над реставрацією, скануванням та консервацією архіву. На завершальному етапі відреставровані та відскановані документи було вилучено з довоєнних австрійських коробок та тек й перепаковано у нові – безкислотні.

 

Консервацію здійснено за міжнародними стандартами довготривалого зберігання, це стосується також видань (газет та брошур з бібліотеки відділу преси ЗУНР), фото, мап та артефактів (елементів одягу, монет, печаток тощо).

 

"Разом Українським Католицьким Університетом ми працюємо над створенням електронного ресурсу, де будуть представлені матеріали архіву. Проект здійснюється за підтримки Східно-Європейського Дослідного Інституту ім. В’ячеслава Липинського (Філадельфія, США)", - ідеться в повідомленні.

 

ДОВІДКА:

Після припинення діяльності уряду Євгена Петрушевича в 1923 році  його архів залишався у Відні (Австрія). У 1934 році за сприяння митрополита Греко-католицької церкви Андрея Шептицького опіку над документами перебрав о. Мирон Горникевич - парох церкви Св. Варвари у Відні. Під час Другої світової війни, аби зерегти архів, його передають у Державний архів Австрії, а згодом до державного музею Фолькскунде. 

 

У 1960-х роках за архівом наглядали священики й ченці ордену Василіан, до якого відносилася церкви Св. Варвари Спроби української діаспори перевезти архів до українських музеїв у США не увінчалися успіхом через протидію австрійської влади. Забрати архів ЗУНР з австрійського держархіву владося предстоятелю УГКЦ Йосифу Сліпому після повернення із сибірського заслання. 


Архів передали в Український католицький університет у Римі.



На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.