У Вінницькій області зайшли розмальований жіночий скелет віком 4,5 тис. років. ФОТО

Польсько-українська група археологів завершила дослідження унікального поховання молодої жінки з кургану віком 4,5 тис. років, розташованого поблизу села Пороги, що у Ямпільському районі Вінницької області. Кістяк жінки був оздоблений малюнками у вигляді, зокрема, паралельних ліній.

Про це повідомляє ZIK  із посиланням на Naukawpolsce.

На поховання археологи натрапили ще кілька років тому, досліджуючи групу курганів поблизу Порогів у Вінницькій області.

"У процесі фотографування поховання нашу увагу привернули орнаменти, зокрема у вигляді паралельних ліній, нанесених на обидві ліктеві кістки. Спочатку ми дуже обережно поставилися до відкриття, навіть припустили, що це може бути наслідком втручання тварин", – зазначила Данута Журкевич з Інституту археології Познанського університету ім. Адама Міцкевича, яка підготувала статтю про оздоблення кісток.

Скелет і реконструкція поховання. Рис. Міхала Подсядла

Ситуацію прояснили щойно дослідження, проведені фахівцями Хімічного факультету Познанського університету та Інституту судової медицини Познанського медичного університету, профінансовані Національною програмою з розвитку гуманітарних наук Республіки Польща.

Фото: Данута Журкевич, naukawpolsce.pap.pl

Як зазначила Данута Журкевич, вони вказують на те, що орнаменти на кістки нанесла однозначно людина. Для їх виконання використали чорну речовину, схожу на смолу, отриману з деревини.

"Вражаючим фактом є те, що процедуру прикрашення кісток виконали вже після смерті та процесу розкладання тіла. На це однозначно вказують: розташування оздоблень в межах поверхні кістки і спосіб нанесення барвника", – підкреслила археолог.

Фото: Данута Журкевич, naukawpolsce.pap.pl

На її думку, найновіші дослідження свідчать про те, наскільки складними були похоронні обряди тисячі років тому.

"Через деякий час після смерті жінки могилу знову відкрили, прикрасили кістки і поклали їх назад в анатомічному порядку", – описує ритуал дослідниця.

Данута Журкевич підкреслила, що це унікальне відкриття для Європи – нічого подібного тут ще не знаходили.

"До цього часу подібні нечисленні знахідки оздоблених кісток трактували як залишки татуювання, але жодну з них не вивчали з використанням сучасних методів. Тому їх не можна підтвердити з усією точністю", – підсумувала науковець.

 Поховання жінки з ненародженою дитиною. Фото: Данута Журкевич, naukawpolsce.pap.pl 

Вона також зазначила, що 4,5 тис. років тому на Середньому Подністров’ї мешкали кочівники-скотарі, які не будували постійних жител, але створювали монументальні кургани, які відігравали важливу роль у житті їхніх громад.

"Проте жінок рідко ховали у курганах. Ось чому померла жінка, кістки якої оздобили, очевидно, була важливим членом цієї спільноти", – підкреслила Данута Журкевич. 

Нагадаємо, у Національному Києво-Печерському заповіднику археологи розкопали фундаменти й залишки стіни, зруйнованої ханом Батиєм під час облоги Києва у 1240 році.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.