У Вінницькій області зайшли розмальований жіночий скелет віком 4,5 тис. років. ФОТО

Польсько-українська група археологів завершила дослідження унікального поховання молодої жінки з кургану віком 4,5 тис. років, розташованого поблизу села Пороги, що у Ямпільському районі Вінницької області. Кістяк жінки був оздоблений малюнками у вигляді, зокрема, паралельних ліній.

Про це повідомляє ZIK  із посиланням на Naukawpolsce.

На поховання археологи натрапили ще кілька років тому, досліджуючи групу курганів поблизу Порогів у Вінницькій області.

"У процесі фотографування поховання нашу увагу привернули орнаменти, зокрема у вигляді паралельних ліній, нанесених на обидві ліктеві кістки. Спочатку ми дуже обережно поставилися до відкриття, навіть припустили, що це може бути наслідком втручання тварин", – зазначила Данута Журкевич з Інституту археології Познанського університету ім. Адама Міцкевича, яка підготувала статтю про оздоблення кісток.

Скелет і реконструкція поховання. Рис. Міхала Подсядла

Ситуацію прояснили щойно дослідження, проведені фахівцями Хімічного факультету Познанського університету та Інституту судової медицини Познанського медичного університету, профінансовані Національною програмою з розвитку гуманітарних наук Республіки Польща.

Фото: Данута Журкевич, naukawpolsce.pap.pl

Як зазначила Данута Журкевич, вони вказують на те, що орнаменти на кістки нанесла однозначно людина. Для їх виконання використали чорну речовину, схожу на смолу, отриману з деревини.

"Вражаючим фактом є те, що процедуру прикрашення кісток виконали вже після смерті та процесу розкладання тіла. На це однозначно вказують: розташування оздоблень в межах поверхні кістки і спосіб нанесення барвника", – підкреслила археолог.

Фото: Данута Журкевич, naukawpolsce.pap.pl

На її думку, найновіші дослідження свідчать про те, наскільки складними були похоронні обряди тисячі років тому.

"Через деякий час після смерті жінки могилу знову відкрили, прикрасили кістки і поклали їх назад в анатомічному порядку", – описує ритуал дослідниця.

Данута Журкевич підкреслила, що це унікальне відкриття для Європи – нічого подібного тут ще не знаходили.

"До цього часу подібні нечисленні знахідки оздоблених кісток трактували як залишки татуювання, але жодну з них не вивчали з використанням сучасних методів. Тому їх не можна підтвердити з усією точністю", – підсумувала науковець.

 Поховання жінки з ненародженою дитиною. Фото: Данута Журкевич, naukawpolsce.pap.pl 

Вона також зазначила, що 4,5 тис. років тому на Середньому Подністров’ї мешкали кочівники-скотарі, які не будували постійних жител, але створювали монументальні кургани, які відігравали важливу роль у житті їхніх громад.

"Проте жінок рідко ховали у курганах. Ось чому померла жінка, кістки якої оздобили, очевидно, була важливим членом цієї спільноти", – підкреслила Данута Журкевич. 

Нагадаємо, у Національному Києво-Печерському заповіднику археологи розкопали фундаменти й залишки стіни, зруйнованої ханом Батиєм під час облоги Києва у 1240 році.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.