У Київській Лаврі знайшли залишки муру XII століття. ФОТО

У національному Києво-Печерському заповіднику, на території якого розташована Лавра, археологи розкопали фундаменти і залишки стіни, зруйнованої ханом Батиєм під час облоги Києва у 1240 році.

Про це ВВС News Україна розповів завідувач сектору археології заповідника археолог Сергій Тараненко.

 Фото: Сергій Тараненко

За словами археологів, фундамент і стіни складаються з валунів, невеликих уламків колотого каміння та уламків давньоруської цегли – плінфи.

Під час розкопу також знайшли фрагмент давньоруського металевого браслета з плетеним орнаментом.

Розкопки проводилися біля Троїцької надбрамної церкви у Митрополичому саду.

Археологи дослідили, що стіна має довжину 21 метр. Поки що розкопали лише частину фундаментів, а відкривати повністю знахідку планують наступного року.

 Фото: Сергій Тараненко

"В планах зробити експозицію, яка буде включати залишки фортифікаційних мурів. Можливо буде інформаційний центр", - зазначив пан Тараненко.

Вчений розповів, що ця знахідка була частиною стіни, яка оточувала "верхню" Лавру. Збудували її наприкінці у XII столітті, простояла вона близько 150 років, до нашестя монголо-татар і взяття Києва у 1240 році.

 Фото: Сергій Тараненко

Збудували її на місці дерев'яної огорожі – так званого стовп'я. Після набігу монголо-татар у XIII столітті наступний кам'яний мур з'явився навколо Лаври аж наприкінці XVII столітті, за кошти гетьмана Івана Мазепи.

Археологи називають стіну унікальною, бо в Україні, крім неї, відомо лише два об'єкти монументальної фортифікації Київської Русі.

А конструкція цього фундаменту є поки що єдиною серед усіх пам'яток цієї доби на всій території держави Київської Русі.

Нагадуємо, що поблизу Львова створять історико-культурний парк на місці княжої столиці.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.