У Київській Лаврі знайшли залишки муру XII століття. ФОТО

У національному Києво-Печерському заповіднику, на території якого розташована Лавра, археологи розкопали фундаменти і залишки стіни, зруйнованої ханом Батиєм під час облоги Києва у 1240 році.

Про це ВВС News Україна розповів завідувач сектору археології заповідника археолог Сергій Тараненко.

 Фото: Сергій Тараненко

За словами археологів, фундамент і стіни складаються з валунів, невеликих уламків колотого каміння та уламків давньоруської цегли – плінфи.

Під час розкопу також знайшли фрагмент давньоруського металевого браслета з плетеним орнаментом.

Розкопки проводилися біля Троїцької надбрамної церкви у Митрополичому саду.

Археологи дослідили, що стіна має довжину 21 метр. Поки що розкопали лише частину фундаментів, а відкривати повністю знахідку планують наступного року.

 Фото: Сергій Тараненко

"В планах зробити експозицію, яка буде включати залишки фортифікаційних мурів. Можливо буде інформаційний центр", - зазначив пан Тараненко.

Вчений розповів, що ця знахідка була частиною стіни, яка оточувала "верхню" Лавру. Збудували її наприкінці у XII столітті, простояла вона близько 150 років, до нашестя монголо-татар і взяття Києва у 1240 році.

 Фото: Сергій Тараненко

Збудували її на місці дерев'яної огорожі – так званого стовп'я. Після набігу монголо-татар у XIII столітті наступний кам'яний мур з'явився навколо Лаври аж наприкінці XVII столітті, за кошти гетьмана Івана Мазепи.

Археологи називають стіну унікальною, бо в Україні, крім неї, відомо лише два об'єкти монументальної фортифікації Київської Русі.

А конструкція цього фундаменту є поки що єдиною серед усіх пам'яток цієї доби на всій території держави Київської Русі.

Нагадуємо, що поблизу Львова створять історико-культурний парк на місці княжої столиці.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.