Пожежа в історичній будівлі найстаршого університету Наддніпрянщини. ФОТО, ВІДЕО

Після того, як в околицях Харкова згорів унікальний палац XVІІІ століття в Старому Мерчику, запалала ще одна з пам'яток національного значення. Колишній губернаторський палац був збудований у XVІІІ столітті. У 1805 році тут запрацював Харківський університет. Сьогодні у будинку буяло полум'я.

Повідомлення про займання в головному корпусі Української інженерно-педагогічної академії пожежники отримали о 15.07, повідомляє UA: Харків.

Станом на 19.00 рятувальники зупинили поширення пожежі, але її ліквідація ще тривала. На ту мить вигоріло 800 кв. м. будівлі, а дах зруйнований вогнем майже вщент.

"Внутрішні перекриття будівлі переважно дерев'яні, з пустотами. Це проблема для гасіння, бо вогонь поширюється по всіх напрямках. Після гасіння пожежі міце пожежі споруда буде обстежена фахівцями, і тоді буде визначена попередня причина", - повідомив журналістам заступник начальника обласного управління ДСНС у Харківській області Ігор Лупандін.

На ліквідацію пожежі прибуло 70 рятувальників на 14 пожежних машинах.

 
 
 

Нагадаємо, корпус Української інженерно-педагогічної академії є пам'яткою архітектури національного значення. З 1805 року тут розташовувався Харківський університет (потім - Харківський інститут народної освіти, Харківський державний університет ім. Горького), згодом Український заочний політехнічний інститут (нині Українська інженерно-педагогічна академія).

Як повідомлялося, в середині квітня на Харківщині згоріла садиба Шидловських XVIII ст.

Читайте також:

Спалили найстарший бароковий палац Лівобережжя

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.