На Харківщині згоріла садиба Шидловських XVIII ст. ФОТО

У ніч на 15 квітня під Харковом горіла садиба Шидловських, збудована в 1776—1778 рр.

Ліквідацією вогню займалися чотири оперативні відділення на автоцистернах (20 пожежників) Державної служби з надзвичайних сиутацій, повідомляє Status Quo.

Коли вогнеборці прибули на місце, уже горів дах палацу, перекриття й частина приміщень другого поверху будівлі. 

Фото: sq.com.ua

Ефективному гасінню заважало те, що пожежу помітили не зразу. Пожежників викликали достатньо пізно, тож коли вони прибули, вогонь уже поширився на значну площу садиби - 550 кв. м. Адже перекриття й перегородки в будівлі — дерев’яні, покрівлю виконано з металевих листів по дерев’яних конструкціях, сходові марші також дерев’яні. На додачу, там не було ані внутрішнього, ані зовнішнього протипожежного водогону.

Рятувальники локалізували вогонь о 5:00. Перекриття й дах під дією вогню зруйновані. Причина пожежі невідома. Постраждалих немає, оскільки будівля нежила.

Сучасний вигляд палацу до пожежі. Фото: 100travels.com.ua

ДОВІДКА:

Садиба Шидловських належить до палацово-паркового комплексу Старомерчанської пам’ятки культурної спадщини національного значення.

Її збудували в Старому Мерчику, нині Валківського району, на замовлення Григорія Шидловського (1752—1829), який належав до заможної української родини і був віце-губернатором Харківської губернії. До маєтку в стилі класицизму входили також церква, хліви, службові флігелі й парк лагдшафтного типу на 69 га.

За часів СРСР у палаці розмістився ветеринарний технікум, який переїхав звідти в 1997 р. Відтоді будівля залишалася занедбана й поступово руйнувалася.

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.

Український патріот й авантюрист Джейкоб Макогін – князь Леон Богун Мазепа Розумовський

Він видавав себе за відставного полковника Корпусу морської піхоти США і нащадка українського гетьмана Кирила Розумовського, купував вілли і квартири в Італії та Швейцарії, на власному автомобілі разом із ефектною і заможною дружиною-американкою об’їздив пів Європи, багато жертвував на підтримку українського національно-визвольного руху і привернення уваги в світі до українського питання. При цьому культивував ореол загадковості і таємничості навколо своєї персони серед оточення, через що його нерідко вважали чи то американським, чи то англійським, чи якимось іншим шпигуном.