In memoriam. Помер сенатор Джон Маккейн

Американський сенатор Джон Маккейн, у якого в 2017 році був діагностований рак мозку, помер у віці 81 рік.

Про це пише Українська правда із посиланням на The Washington Post.

 Джон Маккейн. Фото: Euronews

"Сенатор Джон Сідні Маккейн III помер в 4:28 вечора, 25 серпня 2018 року. З сенатором, коли він пішов, були його дружина Сінді і сім'я. До смерті він служив Сполученим Штатам Америки сумлінно протягом шістдесяти років", - йдеться в заяві сім'ї.

У 1982 році Маккейн був обраний до Палати представників США. Чотири роки по тому він зайняв своє місце в Сенаті. У верхній палаті Конгресу Маккейн зарекомендував себе як провідний голос у питаннях національної безпеки і зовнішньої політики, будучи головою в Комітеті з питань збройних сил.

Маккейн був жорстким критиком Росії і прихильником агресивної ролі США проти екстремістського угрупування ІДІЛ.

В останні кілька років свого життя сенатор різко критикував президента США Дональда Трампа за його позицію щодо президента РФ Владіміра Путіна.

Напередодні Маккейн заявив про рішення припинити лікування ракової пухлини.

Як повідомлялося, у липні 2017 року у сенатора від штату Арізона, "республіканця" Джона Маккейна після видалення тромбу над лівим оком діагностували агресивну форму раку головного мозку.

Пізніше він повернувся на роботу. Президент США Дональд Трамп назвав його героєм, а члени Сенату аплодували 81-річному Маккейну.

На початку вересня сенатор повідомив, що "прогноз дуже хороший", але за пару тижнів зізнався, що в боротьбі з раком мозку лікарі дають йому "дуже поганий прогноз".

У грудні його шпиталізували у зв'язку з побічними ефектами лікування онкологічного захворювання.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".