Клімкін прокоментував рішення IPN не переслідувати Купріяновича

17 серпня польський Інститут національної пам'яті відмовився розпочинати розслідування проти голови Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича.

"Відмова Інституту нацпам'яті Польщі відкрити розслідування проти голови Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича ознаменувала перемогу здорового глузду.

Проте сам факт існування у Польщі відповідного законодавства залишає простір для маніпуляцій". Таку думку висловив міністр закордонних справ України Павло Клімкін на своїй сторінці у Facebook – повідомляє 5-й канал.

 Павло Клімкін. Фото: depositphotos

"Припинення кримінального переслідування відомого історика та громадського діяча Григорія Купріяновича викликає у мене дуже змішані почуття. Те, що зробив Інститут національної пам'яті Польщі, дуже важливо для нього особисто з людської точки зору, і власне, це і є перемога здорового глузду як такого.

Але основа, саме існування цього законодавства, зміни до закону про Інститут національної пам'яті, вони залишаються. Залишається простір для маніпуляцій, залишається простір для атаки на свободу слова і свободу думки", - написав він.

У цьому зв'язку, додав глава МЗС, необхідно працювати далі. І сказав: "Насправді, це законодавство є дуже поганим для всіх. Але насамперед, для Польщі і для поляків".

Слід нагадати, що хоч 17 серпня у своєму комунікаті Люблінське відділення IPN відмовилось розпочати розслідування проти Купріяновича. В той же ж час, вони інформували Окружну прокуратуру в Замості, про те, що дії вчинені істориком можуть підпадати під дію ст. 133 кримінального кодексу (публічна зневага польської нації), що не є в підслідності IPN.

Таким чином ставити крапку в цій історії ще рано.

Нагадуємо, що 14 серпня 2018 року Окружна прокуратура у місті Замостя Люблінського воєводства розпочала розслідування щодо висловлювань голови Українського товариства Григорія Купріяновича під час пам'ятних заходів 8 липня у Сагрині на вшанування українців, убитих польським збройним підпіллям у 1944 році.

9 липня Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек подав заяву у прокуратуру на доктора Григорія Купріяновича у справі слів, які той сказав під час пам’ятних заходів 8 липня. У цей день на цвинтарі у Сагрині вшанували пам’ять українців, які загинули від рук польських "селянських батальйонів" та підрозділів Армії Крайової у 1944 році.

Під час урочистостей українець сказав зокрема: "Вони (українці – І.П.) померли від рук інших громадян Річ Посполитої, оскільки говорили іншою, ніж більшість, мовою та були іншого віросповідання. Цей злочин проти людства вчинили члени польського народу, партизани АК − солдати польського підпілля".

За словами Люблінського воєводи, думки, які Г. Купріянович висловлював протягом останніх років, та його доповідь від 8 липня, однозначно є порушенням закону. Воєвода впевнений, що українець не лише "зневажив польський народ", а й порушив закон про Інститут національної пам’яті Польщі, що вводить штраф або покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном до трьох років за "заперечення злочинів українських націоналістів".

На захист українського діяча став зокрема депутат Сейму РП Міхал Камінський, який надіслав інтерпеляцію (звернення) до прем’єр-міністра Польщі.

Читайте також:

Порошенка викликатимуть на допит у польську прокуратуру?

Люблінський воєвода хоче заявити в прокуратуру на організатора вшанувань у Сагрині. ФОТО, ВІДЕО

Українське посольство у Варшаві: Вшанування у Сагрині під українськими прапорами не є провокацією

Люблінського воєводу звинуватили в шовінізмі за антиукраїнські вислови

Клімкін жорстко відреагував на інсинуації люблінського воєводи

IPN Польщі розслідуватиме слова Купріяновича у Сагрині

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.