Клімкін прокоментував рішення IPN не переслідувати Купріяновича

17 серпня польський Інститут національної пам'яті відмовився розпочинати розслідування проти голови Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича.

"Відмова Інституту нацпам'яті Польщі відкрити розслідування проти голови Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича ознаменувала перемогу здорового глузду.

Проте сам факт існування у Польщі відповідного законодавства залишає простір для маніпуляцій". Таку думку висловив міністр закордонних справ України Павло Клімкін на своїй сторінці у Facebook – повідомляє 5-й канал.

 Павло Клімкін. Фото: depositphotos

"Припинення кримінального переслідування відомого історика та громадського діяча Григорія Купріяновича викликає у мене дуже змішані почуття. Те, що зробив Інститут національної пам'яті Польщі, дуже важливо для нього особисто з людської точки зору, і власне, це і є перемога здорового глузду як такого.

Але основа, саме існування цього законодавства, зміни до закону про Інститут національної пам'яті, вони залишаються. Залишається простір для маніпуляцій, залишається простір для атаки на свободу слова і свободу думки", - написав він.

У цьому зв'язку, додав глава МЗС, необхідно працювати далі. І сказав: "Насправді, це законодавство є дуже поганим для всіх. Але насамперед, для Польщі і для поляків".

Слід нагадати, що хоч 17 серпня у своєму комунікаті Люблінське відділення IPN відмовилось розпочати розслідування проти Купріяновича. В той же ж час, вони інформували Окружну прокуратуру в Замості, про те, що дії вчинені істориком можуть підпадати під дію ст. 133 кримінального кодексу (публічна зневага польської нації), що не є в підслідності IPN.

Таким чином ставити крапку в цій історії ще рано.

Нагадуємо, що 14 серпня 2018 року Окружна прокуратура у місті Замостя Люблінського воєводства розпочала розслідування щодо висловлювань голови Українського товариства Григорія Купріяновича під час пам'ятних заходів 8 липня у Сагрині на вшанування українців, убитих польським збройним підпіллям у 1944 році.

9 липня Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек подав заяву у прокуратуру на доктора Григорія Купріяновича у справі слів, які той сказав під час пам’ятних заходів 8 липня. У цей день на цвинтарі у Сагрині вшанували пам’ять українців, які загинули від рук польських "селянських батальйонів" та підрозділів Армії Крайової у 1944 році.

Під час урочистостей українець сказав зокрема: "Вони (українці – І.П.) померли від рук інших громадян Річ Посполитої, оскільки говорили іншою, ніж більшість, мовою та були іншого віросповідання. Цей злочин проти людства вчинили члени польського народу, партизани АК − солдати польського підпілля".

За словами Люблінського воєводи, думки, які Г. Купріянович висловлював протягом останніх років, та його доповідь від 8 липня, однозначно є порушенням закону. Воєвода впевнений, що українець не лише "зневажив польський народ", а й порушив закон про Інститут національної пам’яті Польщі, що вводить штраф або покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном до трьох років за "заперечення злочинів українських націоналістів".

На захист українського діяча став зокрема депутат Сейму РП Міхал Камінський, який надіслав інтерпеляцію (звернення) до прем’єр-міністра Польщі.

Читайте також:

Порошенка викликатимуть на допит у польську прокуратуру?

Люблінський воєвода хоче заявити в прокуратуру на організатора вшанувань у Сагрині. ФОТО, ВІДЕО

Українське посольство у Варшаві: Вшанування у Сагрині під українськими прапорами не є провокацією

Люблінського воєводу звинуватили в шовінізмі за антиукраїнські вислови

Клімкін жорстко відреагував на інсинуації люблінського воєводи

IPN Польщі розслідуватиме слова Купріяновича у Сагрині

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.