В Естонії відкрили меморіал жертвам комунізму за 6 млн євро. ФОТО

У столиці Естонії Таллінні 23 серпня пройшла церемонія відкриття пам’ятника жертвам комунізму.

На монументі викарбувано імена 22 тисяч осіб, які загинули від радянських репресій, повідомляє "Новая газета" з посиланням на естонське видання ERR.

Президент Естонії Керсті Кальюлайд. Фото: twitter.com/errnews 

Відкривали пам’ятник президент Естонії Керсті Кальюлайд та міністр юстиції Урмас Рейнсалу. Запрошення на урочистості отримали також понад 500 естонців, постраждалих від репресій у часи СРСР.

"За різними підрахунками, більш, як 75 тис. жителів Естонії різних національностей пстраждали від "червоного" режиму. Меморіал на Маар’ямяе достатньо великий, і на ньому понад 22 тис. імен жтелів Естонії, які були вбиті або померли через нелюдські умови утримання в ув’язненні або на поселенні з волі радянської влади", — повідомив керівник зі зв’язків із громадськістю Інституту історичної пам’яті Естонії Сергій Метльов.

Сам меморіал складається з двох частин. Перша називається "Шлях" і являє соьою дві стіни, на яких вибиті імена загиблих у результаті реперсій естонців. Друга має назву "Домашній сад", в якому посаджені фруктові дерева.

Вартість меморіалу складає 6 млн євро.

Нагадаємо, щороку 23 серпня в Європі відзначають день пам'яті за жертвами нацизму і комунізму. Саме цього дня 1939 року Третій Райх і Радянський Союз уклали угоду про ненапад, відому як "пакт Молотова—Ріббентропа", внаслідок якого СРСР анексував крайїни Балтії.

Як повідомлялося, в Тернополі на День Незалежності України відкрили погруддя Головному Отаманові військ УНР Симону Петлюрі.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.