В Естонії відкрили меморіал жертвам комунізму за 6 млн євро. ФОТО

У столиці Естонії Таллінні 23 серпня пройшла церемонія відкриття пам’ятника жертвам комунізму.

На монументі викарбувано імена 22 тисяч осіб, які загинули від радянських репресій, повідомляє "Новая газета" з посиланням на естонське видання ERR.

Президент Естонії Керсті Кальюлайд. Фото: twitter.com/errnews 

Відкривали пам’ятник президент Естонії Керсті Кальюлайд та міністр юстиції Урмас Рейнсалу. Запрошення на урочистості отримали також понад 500 естонців, постраждалих від репресій у часи СРСР.

"За різними підрахунками, більш, як 75 тис. жителів Естонії різних національностей пстраждали від "червоного" режиму. Меморіал на Маар’ямяе достатньо великий, і на ньому понад 22 тис. імен жтелів Естонії, які були вбиті або померли через нелюдські умови утримання в ув’язненні або на поселенні з волі радянської влади", — повідомив керівник зі зв’язків із громадськістю Інституту історичної пам’яті Естонії Сергій Метльов.

Сам меморіал складається з двох частин. Перша називається "Шлях" і являє соьою дві стіни, на яких вибиті імена загиблих у результаті реперсій естонців. Друга має назву "Домашній сад", в якому посаджені фруктові дерева.

Вартість меморіалу складає 6 млн євро.

Нагадаємо, щороку 23 серпня в Європі відзначають день пам'яті за жертвами нацизму і комунізму. Саме цього дня 1939 року Третій Райх і Радянський Союз уклали угоду про ненапад, відому як "пакт Молотова—Ріббентропа", внаслідок якого СРСР анексував крайїни Балтії.

Як повідомлялося, в Тернополі на День Незалежності України відкрили погруддя Головному Отаманові військ УНР Симону Петлюрі.

«Для ліквідації Андрія Мельника направити до Берліна спецгрупу «Вулкан»

Після убивства у травні 1938 року Павлом Судоплатовим Євгена Коновальця органи НКВД СРСР одразу взялися за Андрія Мельника, який став на чолі Організації Українських Націоналістів. Невдовзі, наприкінці 1944 року, скориставшись тим, що тривала війна і бойові дії перейшли на територію Німеччини, зробили спробу ліквідувати його у Берліні

Антон Омельченко – малорос, росіянин, українець?

Постать Антона Лукича Омельченко потребує більш грунтовного дослідження чинників, що привели українця з селища Батьки Зіньківського повіту на Полтавщині до Антарктичної експедиції фінансованої Географічним Товариством Великої Британії, під керівництвом капітана Роберта Фалколна Скота

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!