АНОНС: У будинку-музеї Яворницького розкажуть, чим увінчалися пошуки барельєфу академіка

29 серпня в Меморіальному будинку-музеї академіка Дмитра Яворницького відбудеться прес-конференція, присвячена річниці викраденню бронзового художнього барельєфу, який досі не знайдено.

Захід анонсує будинок-музей на своїй сторінці у "Фейсбуці".

У ніч із 28 на 29 серпня 2017 року з фасаду Меморіального будинку-музеї невідомі викрали барельєф академіка Яворницького. Бронзовий барельєф завдовжки 1,5 м і масою біля 150 кг зробив художник В’ячеслав Юрченко у 1987 році. Досі зниклий меморіальний знак так і не знайшли. 

Так виглядав викрадений барельєф Д. Яворницькому

На прес-конференції завідувач музею Яна Тимошенко розповість про кроки, зроблені музеєм стосовно вирішення цього питання. А також, які відповіді від поліції та міської влади були отримані на звернення музею, про реакцію громадськості на подію, які ідеї і пропозиції надходили стосовно відновлення барельєфу, скільки зараз коштує виготовити барельєф у тому ж вигляді та ін.

"У листопаді цього року Меморіальному будинку-музею академіка Д.І. Яворницького виповниться 30 років. Він є одним з осередків культури міста, проводить широку культурну і освітню діяльність, а Садиба Козацького Батька є єдиним відтвореним старовинним простором і прикрасою нашого міста, однією з п`яти пам`яток культури національного значення м. Дніпра", - пише Музей .

29 серпня, 13.00 

Місце: Меморіальний будинок-музей академіка Дмитра Яворницького (м. Дніпро, площа Шевченка, 5).

Вхід вільний.

Нагадаємо, барельєф видатного дослідника козаччини викрали в ніч із 28 на 29 серпня 2017 року з будівлі Меморіального будинку-музею в м. Дніпрі. Сліди акту вандалізму помітили співробітники музею, коли вранці прийшли на роботу.

 

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Генерал Олександр Удовиченко. Представник розвідки УНР у Франції

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко по праву входить до військової еліти Української революції 1917–1921 років. Він командував Третьою залізною стрілецькою дивізією, що вважалася однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, обіймав низку інших відповідальних посад в українській армії і зажив слави вмілого й відважного командира.

Забути майдан?

«Ніколи більше», «Ми завжди пам’ятатимемо» – слова, які найчастіше чуємо у громадянських епітафіях, політичних заявах, телевізійних новинах, на комеморативних церемоніях, у меморіальному, музейному чи освітньому просторі

Неофіти українства: Софія Русова

Українці, які зреклися своєї мови та історії, на жаль, не є чимось винятковим для нашого народу. Таких було багато і триста, і сто років тому. Вистачає їх в Україні й сьогодні. З іншого боку ми дуже мало знаємо і говоримо про тих, хто, не будучи українцем за походженням, став ним за переконанням. Таких людей в нашій історії було чимало. Зазвичай ми якось буденно констатуємо неукраїнське походження окремих представників української еліти, згадуємо про це якось між іншим, як про таку собі дивакуватість - от, мовляв, і таке буває