У Києві відкрили виставку до 100-річчя Державного герба України. ФОТО

"СИМВОЛ ТВОЄЇ СВОБОДИ. 100 років Державного герба України" - так називається виставка, яку 23 серпня у центрі Києва відкрили Український інститут національної пам’яті та видавництво "Родовід".

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

Під знаком Тризуба обороняли Українську Народну Республіку, він був на нагородах і листівках Української повстанської армії, на лацканах піджаків учасників багатотисячних мітингів проти комуністичного тоталітарного режиму наприкінці 80-х. 

 Усі фото: прес-служба УІНП

Сто років тому, у 1918 році, власницький знак із монет часів князя Володимира Великого ліг в основу зображення герба та печатки Української Народної Республіки. Упродовж усього XX ст. тризуб надихав митців на створення його художніх інтерпретацій.

Виставка присвячена роботам Василя Кричевського, Георгія Нарбута, Павла Ковжуна Роберта Лісовського, Миколи Битинського, Ніла Хасевича, Святослава Гординського, Андрія Гречила, Івана Турецького, Олексія Кохана та ін. Виставка дає можливість простежити еволюцію державного символу від часів Русі до сьогодення. 

"Тризуб став одним із головних атрибутів незалежної Української держави, поруч із синьо-жовтим прапором та гімном "Ще не вмерла...". Використовувати тризуб в СРСР було заборонено, винуватців жорстоко карали. Він став символом боротьби за незалежність України та важливим маркером української національної ідентичності",  наголосила перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

 Аліна Шпак (у центрі)

У відкритті також взяли участь Генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів,н ародний депутат, голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко, заступник головного редактора видавництва "Родовід" Богдан Завітій, графік, співавтор Малого державного герба України Олексій Кохан, а також директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.

 

 

 

Тризуб як геральдичний знак справді вражає своєю простотою і універсальністю. "Що означає Тризуб – досі достеменно невідомо, жодне з його тлумачень не є остаточним і переконливим. Але державний герб не конче мусить щось означати. "…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією", – писав Михайло Грушевський у статті "Український Державний герб" наприкінці лютого 1918 року, невдовзі після узаконення Тризуба символом УНР. Знак графічно красивий, лаконічний, самобутній – а головне стародавній, – Тризуб фактично легітимізує історичний зв’язок модерної України із Руссю. І цього цілком досить" вважає співавтор виставки, заступник головного редактора видавництва "Родовід" Богдан Завітій.

 Богдан Завітій (з мікрофоном)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, видавництво "Родовід".

Партнер: Центр досліджень визвольного руху.

Інформаційні партнери: УНІА "УКРІНФОРМ", Радіо Свобода, Громадське радіо, UA: радіо Культура, UA: Суспільне мовлення, 5 канал, Еспресо, Історична правда, Gazeta.ua, Тиждень, Україна молода.

Виставка діє стаціонарно біля будівлі Головного поштамту на вул. Хрещатик у Києві.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".