У Києві відкрили виставку до 100-річчя Державного герба України. ФОТО

"СИМВОЛ ТВОЄЇ СВОБОДИ. 100 років Державного герба України" - так називається виставка, яку 23 серпня у центрі Києва відкрили Український інститут національної пам’яті та видавництво "Родовід".

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

Під знаком Тризуба обороняли Українську Народну Республіку, він був на нагородах і листівках Української повстанської армії, на лацканах піджаків учасників багатотисячних мітингів проти комуністичного тоталітарного режиму наприкінці 80-х. 

 Усі фото: прес-служба УІНП

Сто років тому, у 1918 році, власницький знак із монет часів князя Володимира Великого ліг в основу зображення герба та печатки Української Народної Республіки. Упродовж усього XX ст. тризуб надихав митців на створення його художніх інтерпретацій.

Виставка присвячена роботам Василя Кричевського, Георгія Нарбута, Павла Ковжуна Роберта Лісовського, Миколи Битинського, Ніла Хасевича, Святослава Гординського, Андрія Гречила, Івана Турецького, Олексія Кохана та ін. Виставка дає можливість простежити еволюцію державного символу від часів Русі до сьогодення. 

"Тризуб став одним із головних атрибутів незалежної Української держави, поруч із синьо-жовтим прапором та гімном "Ще не вмерла...". Використовувати тризуб в СРСР було заборонено, винуватців жорстоко карали. Він став символом боротьби за незалежність України та важливим маркером української національної ідентичності",  наголосила перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

 Аліна Шпак (у центрі)

У відкритті також взяли участь Генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів,н ародний депутат, голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко, заступник головного редактора видавництва "Родовід" Богдан Завітій, графік, співавтор Малого державного герба України Олексій Кохан, а також директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.

 

 

 

Тризуб як геральдичний знак справді вражає своєю простотою і універсальністю. "Що означає Тризуб – досі достеменно невідомо, жодне з його тлумачень не є остаточним і переконливим. Але державний герб не конче мусить щось означати. "…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією", – писав Михайло Грушевський у статті "Український Державний герб" наприкінці лютого 1918 року, невдовзі після узаконення Тризуба символом УНР. Знак графічно красивий, лаконічний, самобутній – а головне стародавній, – Тризуб фактично легітимізує історичний зв’язок модерної України із Руссю. І цього цілком досить" вважає співавтор виставки, заступник головного редактора видавництва "Родовід" Богдан Завітій.

 Богдан Завітій (з мікрофоном)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, видавництво "Родовід".

Партнер: Центр досліджень визвольного руху.

Інформаційні партнери: УНІА "УКРІНФОРМ", Радіо Свобода, Громадське радіо, UA: радіо Культура, UA: Суспільне мовлення, 5 канал, Еспресо, Історична правда, Gazeta.ua, Тиждень, Україна молода.

Виставка діє стаціонарно біля будівлі Головного поштамту на вул. Хрещатик у Києві.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.