Відродження "Холодного Яру". Військові частини отримали нові назви

"Холодний Яр", "Карпатська Січ", Олег Антонов, Костянтин Острозький та інші. Військові частини української армії одержали нові почесні найменування.

23 серпня Президент України Петро Порошенко воїмнадав нові найменування низці військових частин Збройних сил України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України. Відповідні укази  № № 232, 233, 240 опубліковані на офіційному сайті Президента України.

Тепер українські військові одиниці матимуть патронів з числа визначних історичних постатей та військових формувань минулого.

21-ій окремій бригаді охорони громадського порядку НГУ присвоєно ім’я Петра Калнишевського – останнього кошового отамана Запорізької Січі, який 25 років провів у російській неволі на Соловках (нагадаємо, що від 2009 року ім’я Калнишевського має відділ прикордонної служби Сумського прикордонного загону "Шалигіне").

3-й прикордонний загін Східного регіонального управління ДПСУ назвали на честь Героя України полковника Євгенія Пікуса, який героїчно загинув у 2014 році на фронті російсько-української війни.

27-й прикордонний загін Західного регіонального управління ДПСУ відтепер іменуватиметься "імені героїв Карпатської Січі".

31-му прикордонному загону Західного регіонального управління ДПСУ надали ім’я генерал-хорунжого Армії УНР Олександра Пилькевича, командувача Окремого корпусу кордонної охорони УНР.

3-й окремий полк Спеціального призначення ЗСУ отримав своїм патроном князя Святослава Хороброго.

15-ту бригаду транспортної авіації назвали на честь видатного українського авіаконструктора Олега Антонова.

Покровителем 30-ї окремої механізованої Новоград-Волинської Рівненської бригади ЗСУ відтепер буде князь Костянтин Острозький.

У 55-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ забрали ім’я генерал-полковника Радянської армії та Збройних сил України Василя Петрова, натомість вона отримала найменування "Запорізька Січ".

56-тя окрема мотопіхотна бригада ЗСУ надалі іменуватиметься Маріупольською.  

93-тя окрема механізована Харківська – 93-ю окремою механізованою Харківською бригадою "Холодний Яр" ЗСУ.

Патроном 406-ї окремої артбригади ЗСУ став генерал-хорунжий Армії УНР Олексій Алмазов, що командував артилерійськими частинами.

Нові бойові прапори перейменованих військових частин Петро Порошенко вручив їхнім командирам під час урочистостей на День Незалежності в Києві.

Як повідомлялося, раніше два полки Національної гвардії України отримали почесні назви імені козацьких полковника Івана Богуна і отамана  Дмитра Байди-Вишневецького.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.