Відродження "Холодного Яру". Військові частини отримали нові назви

"Холодний Яр", "Карпатська Січ", Олег Антонов, Костянтин Острозький та інші. Військові частини української армії одержали нові почесні найменування.

23 серпня Президент України Петро Порошенко воїмнадав нові найменування низці військових частин Збройних сил України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України. Відповідні укази  № № 232, 233, 240 опубліковані на офіційному сайті Президента України.

Тепер українські військові одиниці матимуть патронів з числа визначних історичних постатей та військових формувань минулого.

21-ій окремій бригаді охорони громадського порядку НГУ присвоєно ім’я Петра Калнишевського – останнього кошового отамана Запорізької Січі, який 25 років провів у російській неволі на Соловках (нагадаємо, що від 2009 року ім’я Калнишевського має відділ прикордонної служби Сумського прикордонного загону "Шалигіне").

3-й прикордонний загін Східного регіонального управління ДПСУ назвали на честь Героя України полковника Євгенія Пікуса, який героїчно загинув у 2014 році на фронті російсько-української війни.

27-й прикордонний загін Західного регіонального управління ДПСУ відтепер іменуватиметься "імені героїв Карпатської Січі".

31-му прикордонному загону Західного регіонального управління ДПСУ надали ім’я генерал-хорунжого Армії УНР Олександра Пилькевича, командувача Окремого корпусу кордонної охорони УНР.

3-й окремий полк Спеціального призначення ЗСУ отримав своїм патроном князя Святослава Хороброго.

15-ту бригаду транспортної авіації назвали на честь видатного українського авіаконструктора Олега Антонова.

Покровителем 30-ї окремої механізованої Новоград-Волинської Рівненської бригади ЗСУ відтепер буде князь Костянтин Острозький.

У 55-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ забрали ім’я генерал-полковника Радянської армії та Збройних сил України Василя Петрова, натомість вона отримала найменування "Запорізька Січ".

56-тя окрема мотопіхотна бригада ЗСУ надалі іменуватиметься Маріупольською.  

93-тя окрема механізована Харківська – 93-ю окремою механізованою Харківською бригадою "Холодний Яр" ЗСУ.

Патроном 406-ї окремої артбригади ЗСУ став генерал-хорунжий Армії УНР Олексій Алмазов, що командував артилерійськими частинами.

Нові бойові прапори перейменованих військових частин Петро Порошенко вручив їхнім командирам під час урочистостей на День Незалежності в Києві.

Як повідомлялося, раніше два полки Національної гвардії України отримали почесні назви імені козацьких полковника Івана Богуна і отамана  Дмитра Байди-Вишневецького.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.