Археологи дослідили залізоплавильну піч Кам’янської Січі. ФОТО

Три козацькі люльки, горщики та монети знайшли археологи на острові Хортиця під час дослідження колишньої Кам’янської Січі.

Про це "Історичній правді" повідомили в Національному заповіднику "Хортиця".

З метою дослідження ремісничого передмістя, де свого часу розташовувались виробничі ділянки, Національний заповідник "Хортиця" в червні 2018 року організував експедицію під керівництвом молодшого наукового співробітника Андрія Волкова.

Про існування таких виробничих центрів відомо із джерел – вони були майже при кожній Січі та мали задовольняти всі потреби козаків в продуктах ремісничого виробництва. За даними писемних джерел XVI – XVIII ст., на Січі жили представники різноманітних ремесл – котлярі, пушкарі, слюсарі, шевці та інші.

Цього року науковці дослідили один із виробничих об’єктів Кам’янської Січі – залізоплавильну піч. Роботи зі встановленню будови печі ще тривають.

Серед знахідок цього року слід виокремити три козацькі люльки зі слідами активного використання. Дві люльки виготовлені з білої глини та мають типові квіткові та хвилясті візерунки. Такі люльки виготовлялись та використовувалась безпосередньо козаками з місцевої сировини.

 

Третя люлька – червоноглиняна, є завезеною річчю з Османської імперії або з кримськотатарського регіону. Окрім того, серед знахідок цього року є ще декілька фрагментів червоноглиняних люльок.

Іншим типом керамічних виробів серед знахідок є горщики. Один тип горщика добре відомий за попередніми знахідками й має хвилястий візерунковій орнамент вздовж плечика, інші горщики знайдені вперше на цій території. Натомість, кахлів в цьому році серед знахідок не дуже багато, але є такі, які також вперше виявлені на цій території.

 
 

Серед металевих речей у першу чергу слід згадати про випадкову знахідку місцевих мешканців – скарб із 28 монет, серед яких переважають кримськотатарські ХV-XVI ст., декілька російських XVIII ст., та одна польська, а також хрест – енкалпіон. Крім того, під час дослідження знайдені фрагменти козацької бомби, мушкетні кулі, цвяхи, підкови від чоботів та ін.

Усі речі археологи передали до фондів Національного заповідника "Хортиця".

ДОВІДКА:

Територія передмістя на Кам’янській Січі є пам’яткою національного значення. Незважаючи на її унікальність, дослідження передмістя розпочалися лише в 70-ті роки ХХ століття. Експедицією А. Сокульского, О. Бодянського, Р. Юри були досліджені невеличкі пагорби, які виявилися залишками залізоплавильних печей.

Подальші дослідження території передмістя продовжились наприкінці 80-х – початку 90-х років ХХ ст. спільними зусиллями Інституту археології НАН України та історико-культурного заповідника на о. Хортиця. Подальші дослідження відновилися лише в 2009 році, коли територія Кам’янської Січі ввійшла до складу Національного заповідника "Хортиця".

Територія передмістя на Кам’янській Січі зараз безпосередньо зазнає природних та антропогенних негативних впливів, узбережжя Каховського водосховища поступово зазнає ерозії: з початку її будівництва до сьогодні під водою опинилися значні території колишньої Січі.

Як повідомлялося, на Тернопільщині виявили масове поховання солдатів Армії УНР 1919-1920 років.

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.

Легенда про крутянців

Нові документи спростовують легенду про спільне поховання Володимира Шульгина та Володимира Наумовича

Наймолодший крутянець

Десятки років в українській історичній та публіцистичні літературі побутує теза, що під Крутами загинули сотні неповнолітніх юнаків. Учнів, школярів. При підготовці цієї публікації додатково перевірено роки і дати народження усіх відомих ґімназистів, участь чи загибель яких в тому бою підтверджується різними першоджерелами. З-поміж усіх загиблих під Крутами, чиї дати або роки народження є відомими, немає жодного неповнолітнього

Рятівники євреїв з Галичини. Ким вони були, та як живуть їх родини сьогодні

За даними Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем та за підрахунками Єврейської конфедерації України, на Львівщині відомо 1009 випадків, а на Івано-Франківщині 246 випадків, у яких рятівники були визнані Праведниками народів Світу з України. І це лише з українського списку Праведників народів Світу. Також, є польській перелік тих, хто рятував євреїв на Львівщині та Станіславщині