Археологи дослідили залізоплавильну піч Кам’янської Січі. ФОТО

Три козацькі люльки, горщики та монети знайшли археологи на острові Хортиця під час дослідження колишньої Кам’янської Січі.

Про це "Історичній правді" повідомили в Національному заповіднику "Хортиця".

З метою дослідження ремісничого передмістя, де свого часу розташовувались виробничі ділянки, Національний заповідник "Хортиця" в червні 2018 року організував експедицію під керівництвом молодшого наукового співробітника Андрія Волкова.

Про існування таких виробничих центрів відомо із джерел – вони були майже при кожній Січі та мали задовольняти всі потреби козаків в продуктах ремісничого виробництва. За даними писемних джерел XVI – XVIII ст., на Січі жили представники різноманітних ремесл – котлярі, пушкарі, слюсарі, шевці та інші.

Цього року науковці дослідили один із виробничих об’єктів Кам’янської Січі – залізоплавильну піч. Роботи зі встановленню будови печі ще тривають.

Серед знахідок цього року слід виокремити три козацькі люльки зі слідами активного використання. Дві люльки виготовлені з білої глини та мають типові квіткові та хвилясті візерунки. Такі люльки виготовлялись та використовувалась безпосередньо козаками з місцевої сировини.

 

Третя люлька – червоноглиняна, є завезеною річчю з Османської імперії або з кримськотатарського регіону. Окрім того, серед знахідок цього року є ще декілька фрагментів червоноглиняних люльок.

Іншим типом керамічних виробів серед знахідок є горщики. Один тип горщика добре відомий за попередніми знахідками й має хвилястий візерунковій орнамент вздовж плечика, інші горщики знайдені вперше на цій території. Натомість, кахлів в цьому році серед знахідок не дуже багато, але є такі, які також вперше виявлені на цій території.

 
 

Серед металевих речей у першу чергу слід згадати про випадкову знахідку місцевих мешканців – скарб із 28 монет, серед яких переважають кримськотатарські ХV-XVI ст., декілька російських XVIII ст., та одна польська, а також хрест – енкалпіон. Крім того, під час дослідження знайдені фрагменти козацької бомби, мушкетні кулі, цвяхи, підкови від чоботів та ін.

Усі речі археологи передали до фондів Національного заповідника "Хортиця".

ДОВІДКА:

Територія передмістя на Кам’янській Січі є пам’яткою національного значення. Незважаючи на її унікальність, дослідження передмістя розпочалися лише в 70-ті роки ХХ століття. Експедицією А. Сокульского, О. Бодянського, Р. Юри були досліджені невеличкі пагорби, які виявилися залишками залізоплавильних печей.

Подальші дослідження території передмістя продовжились наприкінці 80-х – початку 90-х років ХХ ст. спільними зусиллями Інституту археології НАН України та історико-культурного заповідника на о. Хортиця. Подальші дослідження відновилися лише в 2009 році, коли територія Кам’янської Січі ввійшла до складу Національного заповідника "Хортиця".

Територія передмістя на Кам’янській Січі зараз безпосередньо зазнає природних та антропогенних негативних впливів, узбережжя Каховського водосховища поступово зазнає ерозії: з початку її будівництва до сьогодні під водою опинилися значні території колишньої Січі.

Як повідомлялося, на Тернопільщині виявили масове поховання солдатів Армії УНР 1919-1920 років.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.