Археологи дослідили залізоплавильну піч Кам’янської Січі. ФОТО

Три козацькі люльки, горщики та монети знайшли археологи на острові Хортиця під час дослідження колишньої Кам’янської Січі.

Про це "Історичній правді" повідомили в Національному заповіднику "Хортиця".

З метою дослідження ремісничого передмістя, де свого часу розташовувались виробничі ділянки, Національний заповідник "Хортиця" в червні 2018 року організував експедицію під керівництвом молодшого наукового співробітника Андрія Волкова.

Про існування таких виробничих центрів відомо із джерел – вони були майже при кожній Січі та мали задовольняти всі потреби козаків в продуктах ремісничого виробництва. За даними писемних джерел XVI – XVIII ст., на Січі жили представники різноманітних ремесл – котлярі, пушкарі, слюсарі, шевці та інші.

Цього року науковці дослідили один із виробничих об’єктів Кам’янської Січі – залізоплавильну піч. Роботи зі встановленню будови печі ще тривають.

Серед знахідок цього року слід виокремити три козацькі люльки зі слідами активного використання. Дві люльки виготовлені з білої глини та мають типові квіткові та хвилясті візерунки. Такі люльки виготовлялись та використовувалась безпосередньо козаками з місцевої сировини.

 

Третя люлька – червоноглиняна, є завезеною річчю з Османської імперії або з кримськотатарського регіону. Окрім того, серед знахідок цього року є ще декілька фрагментів червоноглиняних люльок.

Іншим типом керамічних виробів серед знахідок є горщики. Один тип горщика добре відомий за попередніми знахідками й має хвилястий візерунковій орнамент вздовж плечика, інші горщики знайдені вперше на цій території. Натомість, кахлів в цьому році серед знахідок не дуже багато, але є такі, які також вперше виявлені на цій території.

 
 

Серед металевих речей у першу чергу слід згадати про випадкову знахідку місцевих мешканців – скарб із 28 монет, серед яких переважають кримськотатарські ХV-XVI ст., декілька російських XVIII ст., та одна польська, а також хрест – енкалпіон. Крім того, під час дослідження знайдені фрагменти козацької бомби, мушкетні кулі, цвяхи, підкови від чоботів та ін.

Усі речі археологи передали до фондів Національного заповідника "Хортиця".

ДОВІДКА:

Територія передмістя на Кам’янській Січі є пам’яткою національного значення. Незважаючи на її унікальність, дослідження передмістя розпочалися лише в 70-ті роки ХХ століття. Експедицією А. Сокульского, О. Бодянського, Р. Юри були досліджені невеличкі пагорби, які виявилися залишками залізоплавильних печей.

Подальші дослідження території передмістя продовжились наприкінці 80-х – початку 90-х років ХХ ст. спільними зусиллями Інституту археології НАН України та історико-культурного заповідника на о. Хортиця. Подальші дослідження відновилися лише в 2009 році, коли територія Кам’янської Січі ввійшла до складу Національного заповідника "Хортиця".

Територія передмістя на Кам’янській Січі зараз безпосередньо зазнає природних та антропогенних негативних впливів, узбережжя Каховського водосховища поступово зазнає ерозії: з початку її будівництва до сьогодні під водою опинилися значні території колишньої Січі.

Як повідомлялося, на Тернопільщині виявили масове поховання солдатів Армії УНР 1919-1920 років.

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.

Український патріот й авантюрист Джейкоб Макогін – князь Леон Богун Мазепа Розумовський

Він видавав себе за відставного полковника Корпусу морської піхоти США і нащадка українського гетьмана Кирила Розумовського, купував вілли і квартири в Італії та Швейцарії, на власному автомобілі разом із ефектною і заможною дружиною-американкою об’їздив пів Європи, багато жертвував на підтримку українського національно-визвольного руху і привернення уваги в світі до українського питання. При цьому культивував ореол загадковості і таємничості навколо своєї персони серед оточення, через що його нерідко вважали чи то американським, чи то англійським, чи якимось іншим шпигуном.

Харківська епопея Павла Шандрука

Постать українського військового, генерал-хорунжого армії УНР Павла Шандрука доволі відома. Герой Української революції та вересневої кампанії 1939 року. Генерал-полковник в еміграції та командувач Української Національної Армії. У 1965 році польський еміграційний уряд нагородив Шандрука вищим військовим відзначенням – срібним орденом "Віртуті Мілітарі". Перелік звитяг цієї непересічної постаті можна ще довго продовжувати. Та чи все нам відомо про його ранню біографію? У пропонованому Вам матеріалі розповідається про харківський період та службу в поліції, ймовірно, того самого Павла Шандрука.